Дипломатична суперечка між Україною та Південною Кореєю через передачу Сеулу двох полонених військовослужбовців КНДР продовжує загострюватися. Президент Південної Кореї Лі Чже Мюн заявив, що його країна може вдатися до «додаткових заходів», якщо Київ не визнає існування домовленості про конфіденційність цієї операції та не принесе публічних вибачень. Про це 2 жовтня повідомив Reuters.
Сеул наполягає, що передача двох північнокорейських військовополонених мала залишатися непублічною через безпекові, гуманітарні та дипломатичні ризики. Українська сторона, навпаки, заперечує, що існувала формальна угода про нерозголошення. Саме це розходження і стало центром нинішньої дипломатичної суперечки.
Приводом для конфлікту став виступ президента України Володимира Зеленського на Генеральній асамблеї ООН, де він публічно повідомив, що двох військових КНДР, захоплених українськими силами під час бойових дій на боці Росії, передали Південній Кореї. Після цього Сеул заявив, що така публічність нібито порушила попередні домовленості.
Південнокорейська адміністрація вимагає від Києва офіційного пояснення та вибачень. Reuters раніше повідомляв, що президентський офіс Південної Кореї прямо звинуватив Україну у розкритті конфіденційної інформації та подальшому запереченні самого факту домовленості про секретність.
Україна намагається знизити градус конфлікту. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав ситуацію «дипломатичним непорозумінням» і наголосив, що Київ зацікавлений у збереженні партнерських відносин із Сеулом. За даними Reuters, між зовнішньополітичними відомствами двох країн уже тривають контакти щодо врегулювання суперечки.
Водночас Лі Чже Мюн дав зрозуміти, що Сеул очікує від України не лише неформальних пояснень. «Якщо відмова визнавати факти і приносити публічні вибачення продовжиться, ми вживемо додаткових заходів», — заявив він. Якими саме можуть бути ці заходи, президент Південної Кореї не уточнив.
Окремо південнокорейський лідер висловив невдоволення деякими українськими заявами щодо можливого військового зіткнення між Північною та Південною Кореєю. Лі назвав такі формулювання неприйнятними й заявив, що вони можуть сприйматися як заохочення до конфлікту на Корейському півострові.
Ситуація особливо чутлива через статус самих полонених. Двоє військовослужбовців КНДР були захоплені українськими силами в Курській області Росії ще у січні 2025 року. Reuters називає їх першими відомими живими північнокорейськими військовими, які потрапили в український полон після того, як Пхеньян почав відправляти війська на підтримку Росії.
За даними Financial Times, обидва полонені висловили бажання переїхати до Південної Кореї. Саме добровільність їхнього рішення була одним із ключових аспектів переговорів між Києвом і Сеулом.
«Ненька інфо» раніше детально писала про початок цього дипломатичного конфлікту. У матеріалі від 28 вересня зазначалося, що Київ заперечує існування формальної угоди про нерозголошення, тоді як Сеул наполягає на протилежному. «Такої угоди не було»: у Києві відповіли на звинувачення Сеула через полонених КНДР
Також на «Ненька інфо» виходив матеріал про те, що Південна Корея поки не готова переходити до прямих постачань Україні летальної зброї, попри участь військових КНДР у війні на боці Росії. Сеул продовжує дотримуватися обережної політики, концентруючись переважно на гуманітарній, економічній та нелетальній підтримці. Сеул сказав «ні» зброї для України: Південна Корея не готова передавати Києву ППО
Водночас інтереси Києва та Сеула багато в чому збігаються. Україна зацікавлена у південнокорейській фінансовій, гуманітарній та потенційно оборонній допомозі. Південна Корея, своєю чергою, отримує від України важливу інформацію про участь військових КНДР у сучасній війні, їхню підготовку, тактику та використання російської техніки. Reuters зазначає, що тривалий дипломатичний конфлікт був би невигідним обом країнам.
Напруження посилюється й через ширший військовий союз Росії та КНДР. За словами Зеленського, станом на кінець вересня понад 8 тисяч північнокорейських військових уже перебували в Росії, а ще близько 10 тисяч готувалися до можливого розгортання. Ці цифри є оцінкою української сторони.
Сама Південна Корея паралельно переживає черговий період напруження у відносинах із Пхеньяном. Наприкінці вересня біля демілітаризованої зони стався вибух міни, внаслідок якого постраждали троє південнокорейських військових. Сеул та командування ООН розпочали розслідування інциденту.
Тому передача двох полонених військових КНДР для Сеула є не просто гуманітарною історією. Вона напряму зачіпає питання розвідки, внутрішньої безпеки, відносин із Пхеньяном і можливих ризиків для родин самих полонених у Північній Кореї.
Поки що обидві сторони залишаються на протилежних позиціях щодо ключового питання: чи існувала домовленість про секретність передачі. Сеул стверджує, що так, Київ це заперечує. Незалежного документа, який би публічно підтверджував одну з цих версій, наразі немає.
При цьому Південна Корея вже перейшла від вимоги пояснень до прямого попередження про можливі «додаткові заходи». Якими саме вони будуть і чи вплинуть на допомогу Україні або двостороннє співробітництво, поки невідомо.
Саме тому нинішня суперечка залишається не просто інформаційним скандалом, а потенційно серйозним дипломатичним випробуванням для відносин Києва та Сеула.