За даними судових матеріалів і перевірок податкових органів, через низку українських компаній у агросекторі роками працювала транснаціональна схема виведення коштів за кордон, що передбачала, як стверджують слідчі документи, фіктивний експорт, безтоварні операції та неправомірне формування податкових кредитів. У центрі уваги фігурують українські компанії з аграрного ринку, а також іноземні контрагенти зі Швейцарії, Малайзії та Туреччини, які в матеріалах позовів і актів експертиз виступають як можливі «ширми» для операцій, що не мають товарного підтвердження.
Згідно з наведеними в судових справах прикладами, окремі українські постачальники подавали позови до іноземних контрагентів через невиконання контрактних зобов’язань — мова йде про претензії на сотні тисяч і мільйони доларів, що, за документами, може свідчити про відсутність реального постачання в частині угод. Матеріали також містять вказівки на операції з готівковими розрахунками без фактичного постачання продукції та на формування податкових кредитів без підтверджувальних накладних.
За інформацією, яка міститься в офіційних висновках та експертизах, деякі компанії нібито проводили закупівлі за готівку на великі суми без фактичної передачі товару, інші мали завищені податкові кредити або були визнані ризиковими платниками. У висновках Держслужби та Бюро економічної безпеки, наведених у матеріалах, також згадується зменшення податкових зобов’язань унаслідок фіктивних угод на сотні мільйонів гривень. Загальна сума валютної виручки, яка, за документами, не відзвітувалася належним чином, в окремих епізодах оцінюється в сотні мільйонів гривень.
Судова практика 2023–2024 років і скарги постачальників до іноземних компаній фіксують низку позовів про невиконання контрактів на суми від кількох сотень тисяч доларів до мільйонів, що, за твердженням сторін позовів, відображає масштаби проблем у ланцюгах зовнішньоекономічних операцій. У багатьох випадках, як зазначено в документах, імпортні контрагенти не провадили розрахунків або ухилялися від повернення коштів, а товари не були фактично поставлені.
Представники фігуруючих компаній мають право на офіційні коментарі і заперечення — у багатьох справах тривають аудит і судові розгляди, і остаточні висновки має надати слідство або суд. У публічно доступних матеріалах є посилання на іноземні фірми HARVESTREAM AG (Швейцарія), Cosmopolitan Trade & Development SDN BHD (Малайзія) і MAVERA GRUP GEMICILIK (Туреччина), які в деяких позовах названі контрагентами, а також на низку українських підприємств, що фігурують у документах.
Учасники ринку та експерти наголошують: виявлення і доведення таких схем вимагає комплексної роботи податкових органів, правоохоронних органів та міжнародної кооперації з іноземними юрисдикціями. Якщо необхідно, ми можемо підготувати докладніший матеріал з хронологією ключових позовів, посиланнями на відкриті судові рішення та коментарями сторін.
