ТЕГ: Прокуратура

Франківський районний суд Львова прийняв рішення на користь лікарки Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні, звільнивши її від обвинувачення у вимаганні 200 доларів США від військовослужбовця за видачу виписного епікризу. Справу розглядали на основі подій, що сталися між 28 жовтня і 25 листопада 2022 року, коли 23-річний військовий перебував на стаціонарному лікуванні в медичному закладі на вулиці Кульпарківській у Львові.

Як зазначено у матеріалах справи, військовому було встановлено діагноз посттравматичного стресового розладу, пов’язаного з його участю в бойових діях. Під час лікування виникла ситуація, коли військовий повідомив, що лікарка вимагала від нього гроші за виписку епікризу, необхідного для подальшого лікування. Він стверджував, що лікарка запропонувала надати документ лише за умови оплати.

За версією обвинувачення, лікуюча лікарка Орися Гавриш вимагала від пацієнта 200 доларів за видачу епікризу, який був необхідний для підтвердження проходження лікування. У разі відсутності документа військовослужбовець міг бути притягнутий до відповідальності.

Під час судового розгляду лікарка заперечила звинувачення. Вона пояснила, що жодних вимог щодо грошей не висувала, а військовий нібито сам залишив кошти в її кабінеті, коли прийшов за документом. За її словами, розмов про неправомірну вигоду ні з пацієнтом, ні з його родичами не було. Також вона зазначила, що військовий прагнув отримати висновок про непридатність до військової служби.

Суд дійшов висновку, що сторона обвинувачення не довела наявності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 354 Кримінального кодексу України (вимагання та одержання неправомірної вигоди). У результаті лікарку виправдали.

Водночас у Львівська обласна прокуратура повідомили, що не погоджуються з рішенням суду. Франківська окружна прокуратура вже готує апеляцію, вважаючи, що судовий розгляд був проведений неповно, а висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

Оскаржити вирок можна протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до суду з вимогою про спецконфіскацію активів колишнього керівника одного з підрозділів Бюро економічної безпеки України, Олега Ящука. Позов був поданий до Вищого антикорупційного суду на основі матеріалів, наданих Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК). Вимога стосується двох автівок, які, згідно з дослідженнями, належать Ящуку, ймовірно, незаконно здобутим шляхом корупційної діяльності.

Ця справа є частиною широкої кампанії з боротьби з корупцією в державних структурах, яка охоплює перевірку активів високопосадовців та посадових осіб правоохоронних органів. Спеціалізована антикорупційна прокуратура прагне забезпечити повернення державних ресурсів, що були незаконно присвоєні, до державного бюджету.

BMW X3 зареєстровано на Богдана Зубець — сестру дружини Ящука, яка працює вчителькою. За версією слідства, щоб ускладнити ідентифікацію авто, були змінені номерні знаки на W07070A, які належать іншому транспортному засобу. Такі дії розглядаються як потенційне перешкоджання встановленню фактичного власника.

Toyota Camry оформлена на Анатолій Слепенчук — близького знайомого Ящука. Правоохоронні органи також перевіряють походження коштів у розмірі близько 30 тисяч доларів, які пов’язують із цією особою, оскільки пояснення щодо їхнього походження наразі відсутні.

Окрім автомобілів, у межах перевірки фігурує інформація про нерухомість, яка може перебувати у власності або користуванні Ящука в Дубаї та Відні. Ці дані також аналізуються в контексті можливого приховування активів.

Загальна вартість двох автомобілів, які стали предметом позову до ВАКС, оцінюється майже у 4 млн гривень. Позов стосується виключно транспортних засобів, питання щодо інших активів розглядається окремо. Паралельно щодо Ящука проводяться слідчі дії.

Рішення суду щодо спецконфіскації ще не ухвалене. У разі доведення необґрунтованості походження активів вони можуть бути стягнуті в дохід держави відповідно до чинного законодавства.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура розпочала процедуру спеціальної конфіскації активів колишнього керівника одного з підрозділів Бюро економічної безпеки України. Цей крок є частиною постійних зусиль держави для боротьби з корупцією та забезпечення правопорядку в економічній сфері. У межах цієї процедури проводяться юридичні дії, спрямовані на повернення незаконно набутого майна, яке може бути використане для покриття завданих державі збитків.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура разом із іншими правоохоронними органами активно працюють над встановленням всіх фактів протиправної діяльності, що сприяли незаконному збагаченню. Процес конфіскації передбачає ретельне розслідування та аналіз фінансових операцій, що дозволяє виявити активи, які підлягають вилученню в рамках антикорупційних заходів.

BMW X3 з номерним знаком KA5800PC оформлено на Богдану Зубець — вчительку та сестру дружини Ящука. При цьому, за інформацією слідства, для ускладнення ідентифікації автомобіля було використано інші номерні знаки — W07070A, які офіційно зареєстровані на інший транспортний засіб.

Toyota Camry з номером AA9837PA записана на Анатолія Слепенчука, якого правоохоронці вважають близьким знайомим Ящука. За версією сторони обвинувачення, він не зміг підтвердити законне походження близько 30 тисяч доларів США, що могли бути використані для придбання автомобіля.

САП подала до Вищого антикорупційного суду позов про визнання цих активів необґрунтованими та застосування спеціальної конфіскації. Загальна вартість двох автомобілів оцінюється майже у 4 мільйони гривень.

Окрім транспортних засобів, у матеріалах перевірки фігурує інформація про нерухомість, пов’язану з Ящуком, зокрема об’єкти у Дубаї та Відні. Водночас наразі позов до ВАКС стосується лише автомобілів.

За інформацією з правоохоронних органів, щодо ексчиновника БЕБ тривають слідчі дії. Деталі провадження поки що офіційно не розголошуються.

Таким чином, справа Олега Ящука може стати черговим тестом для механізму цивільної конфіскації активів, який застосовується у випадках, коли вартість майна не відповідає задекларованим доходам посадовця або пов’язаних із ним осіб.

Начальнику продовольчої служби тилу однієї з бригад Десантно-штурмових військ Збройних сил України, Костянтину Свірідову, було пред'явлено нову підозру у незаконному збагаченні та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Це вже не перша підозра щодо його діяльності. Відповідно до слідства, Свірідов, зловживаючи своїм службовим становищем, незаконно накопичував значні суми коштів, джерело яких не було підтверджено законними доходами.

Підозра стосується ряду трансакцій, що включають переведення коштів через різноманітні компанії та особи, що дозволяє йому приховувати справжнє походження цих грошей. Окрім цього, є підстави вважати, що частина цих коштів була використана для легалізації активів, здобутих через корупційні схеми. Прокуратура вже розпочала детальне розслідування, яке повинно з’ясувати обсяг і масштаби зловживань.

За матеріалами провадження, з кінця грудня 2023 року по жовтень 2024 року майор придбав майна і витратив коштів на суму, що суттєво перевищує задекларовані доходи. Лише на одяг, взуття та аксесуари преміальних брендів він, за підрахунками слідчих, витратив близько 2,5 млн грн. Частину покупок здійснювали вже у перші місяці після початку перевірок у межах інших кримінальних проваджень.

Окремий епізод стосується придбання 9 жовтня 2024 року права довгострокової оренди земельної ділянки на острові Балі в Індонезії. Вартість угоди склала 187,3 тисячі доларів США — понад 7,7 млн грн за курсом НБУ на той момент.

Водночас у деклараціях за 2022–2024 роки військовий зазначав лише помірні доходи та незначні заощадження. Інформації про дорогі активи або значні фінансові зобов’язання не містилося. За даними слідства, різниця між витратами та легальними доходами перевищує три тисячі прожиткових мінімумів.

Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави майже 10 млн грн.

Це не перша підозра для майора. Раніше в межах розслідування щодо закупівель продовольства для військових йому інкримінували одержання неправомірної вигоди, шахрайство та ухилення від військової служби.

Слідство стверджує, що у червні 2025 року військовий отримав 10 тисяч доларів США за сприяння у зміні товарних позицій під час закупівель продуктів. Також встановлено факти підписання актів про повне постачання продукції, хоча фактично доставлялася лише частина товарів. Решту, за версією правоохоронців, могли привласнювати через підконтрольних осіб. Перевіряється і постачання неякісної або зіпсованої продукції.

Окремий блок підозр стосується ухилення від служби. За даними слідства, у 2025 році офіцер систематично перебував поза місцем служби, використовуючи відпустки та відрядження. Протягом року він відвідав Аргентину, Австрію, Швейцарію, Францію, Італію, Японію, Чехію, Туреччину, Єгипет та навіть Антарктиду. Слідчі встановили, що щонайменше 38 днів він не виконував службові обов’язки, але продовжував отримувати грошове забезпечення і премії на суму близько 156 тис. грн.

Під час обшуків правоохоронці вилучили 51 тисячу доларів США, 2,1 тисячі євро та понад 200 тисяч гривень готівкою. Також вилучено автомобілі, документи на елітну нерухомість та боргові розписки на 120 тисяч доларів. Окремо зафіксовано колекцію брендового одягу, взуття та аксесуарів, вартість якої, за оцінками, перевищує 8 млн грн.

У прокуратурі наголошують, що у 2026 році в межах розслідувань щодо зловживань під час закупівель для Сил оборони вже повідомлено про підозру 42 особам у 22 кримінальних провадженнях. Загальні збитки державі оцінюються у понад 3,4 млрд грн.

Слідство триває.

Детективи Національне антикорупційне бюро України спільно з прокурорами Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про викриття колишнього виконувача обов’язків начальника одного з Центральних територіальних управлінь Міністерство оборони України. Посадовця підозрюють у вимаганні неправомірної вигоди від столичного забудовника за сприяння у вирішенні службових питань. Це вже друга підозра, оголошена йому антикорупційними органами, що свідчить про системний характер можливих зловживань.

За матеріалами слідства, йдеться про налагоджену схему отримання неправомірної винагороди в обмін на використання службового становища. Посадовець, маючи вплив на процеси погодження та ухвалення рішень у сфері управління майном і земельними ділянками оборонного відомства, міг створювати штучні перешкоди або, навпаки, забезпечувати сприятливі умови для реалізації будівельних проєктів. Саме ці адміністративні важелі, за версією правоохоронців, стали інструментом тиску на представників бізнесу.

Свої «послуги» посадовець оцінив у 1,1 мільйона доларів. Згодом сума, за версією слідства, була зменшена до 690 тисяч доларів. Для початку проведення конкурсної процедури він вимагав надати перший транш у розмірі 100 тисяч доларів.

Правоохоронці вважають, що мова йде про спробу використати службове становище для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі під час реалізації проєкту будівництва житла для військових.

У серпні 2025 року НАБУ та САП уже повідомляли цьому ж посадовцю про підозру за схожими обставинами — тоді йшлося про вимагання коштів у іншого забудовника. Таким чином, нинішня справа стала другою у серії кримінальних проваджень, пов’язаних із діяльністю ексчиновника.

Ім’я фігуранта офіційно не розголошується. Слідчі дії тривають. Процесуальні рішення щодо запобіжного заходу та подальшого розгляду справи ухвалюватиме суд.

Антикорупційні органи наголошують, що розслідування у сфері використання бюджетних коштів, зокрема під час реалізації програм забезпечення військових житлом, залишається одним із пріоритетів.

Одеська обласна прокуратура завершила досудове розслідування та скерувала до суду обвинувальний акт стосовно учасників організованої групи, яка діяла під виглядом благодійної діяльності. За версією слідства, зловмисники протягом кількох років налагодили схему незаконного переміщення українських дітей-сиріт за межі держави з метою їх подальшого продажу іноземним громадянам під виглядом усиновлення.

Інформацію про завершення слідства 19 лютого оприлюднив Офіс Генерального прокурора. Правоохоронці встановили, що фігуранти використовували складну систему прикриття: створювали фіктивні благодійні проєкти, співпрацювали з підставними фондами та вводили в оману державні органи, які відповідають за захист прав дітей. Під приводом оздоровлення, навчання або тимчасової евакуації дітей вивозили за кордон, де їхня подальша доля фактично втрачала будь-який державний контроль.

Правоохоронці встановили, що ключовими фігурантами є 39- та 47-річні перекладачки, а також 49-річний засновник благодійної організації. Останній наразі перебуває у розшуку. Для транспортування дітей організатори залучили 13 так званих «перевізників», які супроводжували неповнолітніх під час виїзду з України.

Схему реалізовували через так звані «хостинги» — короткострокові поїздки дітей до іноземних сімей нібито для оздоровлення або відпочинку. Насправді цей період використовувався для знайомства з потенційними усиновлювачами та підготовки до незаконного оформлення опіки. За «послуги» учасники угруповання отримували грошову винагороду через міжнародні платіжні системи. Фактично ці кошти були оплатою за сприяння у незаконному усиновленні.

Попри воєнний стан і офіційну заборону міжнародного усиновлення, групі вдалося вивезти за кордон 13 дітей. Ще 12 поїздок правоохоронці встигли заблокувати — дозволи на виїзд були анульовані. Організаторів затримали у квітні 2025 року завдяки співпраці українських та іноземних правоохоронців.

Учасникам схеми інкримінують торгівлю людьми, незаконне переправлення осіб через державний кордон та підробку документів. Двох співорганізаторок узято під варту, справу щодо них уже передано до суду. Керівнику благодійного фонду про підозру повідомлено заочно.

Ще у грудні 2025 року правоохоронці вперше публічно повідомили про викриття схеми, замаскованої під «оздоровчі канікули». Паралельно триває перевірка можливої причетності посадовців служб у справах дітей та керівників інтернатних закладів, які мали доступ до документів вихованців.

Слідство встановило чіткий розподіл ролей між учасниками угруповання: перекладачки займалися пошуком іноземних «клієнтів» і супроводжували переговори, а благодійна організація використовувалася як формальне прикриття для оформлення виїзних документів. За даними слідства, діти не усвідомлювали справжньої мети поїздок, які подавалися як психологічна підтримка під час війни.

Розгляд справи в суді має дати правову оцінку діям фігурантів та визначити їхню відповідальність.