ТЕГ: Прокуратура

Колишній очільник Прокуратура Харківської області Аміл Омаров знову опинився в центрі суспільної уваги через намір обійняти посаду в Київська окружна прокуратура Харкова. Його кадрові претензії викликають дискусії як серед юристів, так і в громадському середовищі міста Харків, адже за плечима посадовця — неоднозначна репутація та звинувачення у конфліктах інтересів.

За інформацією з обізнаних джерел, під час перебування на попередній посаді Омаров нібито підтримував тісні контакти з представниками бізнесових структур, інтереси яких могли перетинатися з діяльністю органів прокуратури. Це породжувало підозри щодо неупередженості прийнятих рішень та можливого впливу приватних інтересів на службову діяльність. Окремі епізоди стали предметом журналістських розслідувань, у яких ішлося про потенційні ризики для прозорості та законності процесуального керівництва.

На місце, яке звільнив Андрій Яковлев, відомий тим, що збирав «відкупні» та хвалився зв’язками у Генеральній інспекції Офісу Генпрокурора, претендує Аміл Омаров. Одночасно зі звільненням Яковлева свої заяви на відставку подали перший заступник прокурора Іван Тарасов та заступник прокурора області Владислав Грюк.

Джерела наголошують, що заяви краще подавати українською мовою та перевіряти на граматику перед відправленням, аби уникнути непорозумінь. У минулому між працівниками системи траплялися ситуації, коли спілкування супроводжувалося нецензурною лексикою.

Справу, пов’язану з Омаровим та його родинним бізнесом, наразі закрито. Повна інформація про виявлені схеми буде опублікована окремо. Громадськість та експерти очікують від нового керівництва ефективних дій і наведення порядку у прифронтовому Харкові.

Керівник Куп’янської окружної прокуратури — Станіслав Муратов, який раніше працював заступником прокурора Прокуратура Харківської області, у 2024 році продовжив виконувати обов’язки на стратегічно важливому напрямку. Його професійна діяльність пов’язана з координацією роботи підрозділів прокуратури, підтриманням публічного обвинувачення в судах та наглядом за дотриманням законодавства в умовах воєнного стану.

У 2024 році він отримав дохід, сформований із заробітної плати, передбаченої посадовим окладом та надбавками за вислугу років і виконання обов’язків у зоні підвищеної безпеки. Посада керівника окружної прокуратури передбачає високий рівень відповідальності, що відображається і в системі оплати праці. Основну частину доходу становить державне грошове забезпечення, визначене чинним законодавством України.

Спочатку суддя Горшкова залишила позов без руху та вимагала усунути недоліки, а у наступній ухвалі частково задовольнила вимоги Муратова, призначивши значно менші виплати. Прокурор повторно звернувся до суду, вказавши на необхідність збільшення пенсії відповідно до власних розрахунків.

Справу розглядала суддя Тітова, відома рішеннями на користь «потрібних» осіб. Аналогічні позови інших прокурорів також часто потрапляли саме до неї, що викликає підозри щодо маніпуляцій з автоматизованою системою розподілу справ.

У 2020 році Тітов виніс рішення на користь Муратова, призначивши пенсію та виплативши заборгованість понад 600 тис. грн, додатково до його заробітної плати.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосила про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні стосовно генерала Служба безпеки України Іллі Вітюка. Посадовця підозрюють у незаконному збагаченні та внесенні недостовірних відомостей до електронної декларації. Справу вже передано стороні захисту для ознайомлення з матеріалами, після чого обвинувальний акт може бути скерований до суду.

Роль антикорупційних органів

За даними слідства, у грудні 2023 року підозрюваний придбав квартиру вартістю 21,6 млн грн. Нерухомість була оформлена на члена сім’ї. Водночас у договорі купівлі-продажу зазначено іншу суму — 12,8 млн грн.

Для підтвердження законності походження коштів родич посадовця заявив, що заробив їх як фізична особа-підприємець, надаючи юридичні та консалтингові послуги з лютого 2022 року.

Слідчі встановили, що на рахунки ФОП дійсно надходили кошти за нібито надані послуги. Однак ці платежі здійснювалися від особи, яка підозрюється у заволодінні коштами АТ «Укрзалізниця» у складі організованої злочинної групи, а також від компаній, що, за даними слідства, контролюються цією особою.

Зібрані докази свідчать, що юридичні та консалтингові послуги фактично не надавалися, а компанії-платники мають ознаки фіктивності. Окрім того, правоохоронці не встановили підтвердженого законного джерела походження ще 8,8 млн грн, витрачених на придбання квартири.

Таким чином, слідство вважає, що офіційні доходи та задекларовані пояснення не відповідають реальним витратам на придбання нерухомості. Після ознайомлення сторони захисту з матеріалами провадження справа може бути передана до суду.

У цифрову епоху вебсайт перестав бути просто візитівкою компанії — він став повноцінним інструментом продажів, комунікації та формування довіри. Саме тому професійне створення вебсайтів розглядається як стратегічна інвестиція, що впливає на розвиток бренду, конкурентоспроможність і довгострокову прибутковість бізнесу.

Перший контакт із клієнтом

Журналісти повідомляють, що Галущенко прямував поїздом «Київ–Варшава». Народний депутат Ярослав Железняк зазначив, що ексміністр мав законні підстави для виїзду за кордон, однак його зняли з потяга, ймовірно, за запитом правоохоронних органів, зокрема НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Видання Дзеркало тижня з посиланням на джерела повідомило, що після доправлення до Києва Галущенку планують вручити підозру.

Герман Галущенко очолював Міністерство енергетики з 2021 по 2025 рік, а з липня по листопад 2025 року обіймав посаду міністра юстиції.

Він фігурує у справі «Мідас», що стосується ймовірної масштабної корупції в енергетичній сфері. За даними слідства, організатором схеми є бізнесмен Тимур Міндіч.

Раніше прокурор САП заявляв, що Галущенко міг отримувати особисту вигоду шляхом заступництва інтересів Міндіча та через використання послуг із легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, через довірену особу — радника Ігоря Миронюка.

Після оприлюднення матеріалів розслідування 12 листопада Галущенка відсторонили від посади міністра юстиції, 14 листопада його вивели зі складу РНБО, а 19 листопада Верховна Рада підтримала постанову про його звільнення.

Наразі триває досудове розслідування, а правоохоронні органи готуються до вручення підозри.

У 2025 році в Україні зафіксовано 138 047 адміністративних протоколів за керування транспортними засобами у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння. Такі порушення кваліфікуються за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та залишаються однією з найсерйозніших загроз безпеці дорожнього руху.

Зазначена цифра свідчить не лише про масштаб проблеми, а й про активну роботу правоохоронних органів щодо виявлення нетверезих водіїв. Патрульні поліцейські посилили контроль на автошляхах, особливо у вечірній та нічний час, коли ризик керування напідпитку зростає. Окрему увагу приділяють перевіркам поблизу місць масового відпочинку, розважальних закладів та на виїздах із міст.

Найбільшу кількість порушень виявили у Дніпропетровській області — 13 519 протоколів, у Харківській області — 12 095 та в Одеській області — 11 543. Найменше — у Херсонській області, де зафіксовано 1 138 випадків, у Чернівецькій області — 1 596 та в Івано-Франківській області — 1 897.

Окрім адміністративних матеріалів, Генеральна прокуратура відкрила 1 044 кримінальні провадження за статтею 286-1 Кримінального кодексу України, що стосується порушення правил безпеки дорожнього руху водіями у стані сп’яніння. До суду дійшло 59% цих справ.

За даними правоохоронців, торік за участю нетверезих водіїв сталося 643 дорожньо-транспортні пригоди із загиблими або травмованими. Це на третину менше, ніж роком раніше. Внаслідок таких аварій загинули 73 людини, ще 857 отримали травми.

Кожна 40-та ДТП із загиблими чи постраждалими пов’язана з водінням у стані сп’яніння. У 2023–2024 роках цей показник був значно гіршим — кожна 25-та аварія з жертвами ставалася через п’яних водіїв.

Підкажіть, будь ласка, одним повідомленням:

Тема тексту (про що саме?)

Крім того, посадовиця реалізувала партію клапанних мішків підконтрольній фірмі за заниженою ціною. Надалі ці товари перепродали з націнкою у 4,7 млн гривень. Загальні збитки державі через незаконні дії гендиректорки склали майже 46 млн гривень.

Окремо прокуратура інкримінує директорці організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон. За даними слідства, за 18 тисяч доларів вона організувала втечу свого сина до Румунії.

Генеральній директорці інкримінують зловживання службовими повноваженнями та розтрату чужого майна. За скоєне їй загрожує до 12 років позбавлення волі.