Тарифи з космосу: як Київтеплоенерго перекладає борги та кредити на споживачів

Кияни називають суми у своїх комунальних платіжках «космічними». І значна частина цих грошей йде до КП «Київтеплоенерго» — монополіста, який забезпечує столицю теплом та електроенергією.

Журналісти проєкту «В тіні каштана» спробували розібратися у фінансах підприємства, яке щороку оперує мільярдами. Але зробити це виявилося непросто: публічної фінансової звітності «Київтеплоенерго» немає — її закрили під приводом воєнного стану.

Попри це, відомо: у 2023 році Київрада докапіталізувала підприємство на 2,5 млрд грн. Гроші взяли у кредит у Європейського банку реконструкції та розвитку — 50 млн євро на 5 років. І віддавати їх вирішили не компанія і не посадовці, а бюджет міста. Тобто кожен киянин.

Більше того, міська влада ще й вибила грант на 5 млн євро від ЄБРР. Формальне пояснення — борги населення за тепло. Але чи не головна причина несплат криється у самих тарифах.

«Київтеплоенерго» самостійно формує їхній розмір і закладає до них… втрати тепла у мережах. Офіційно вони сягають 27%. Це означає, що понад чверть тепла «зникає» по дорозі до споживача, і саме за ці мільярдні втрати кияни платять із власних кишень.

За словами експерта Олексія Кучеренка, за методикою дозволено включати у тариф лише 13% втрат, але монополіст завищує показники вдвічі. «Це оборудка на мінімум 2–2,5 мільярда гривень на рік. Ліквідація державного контролю відкрила двері для маніпуляцій», — наголошує він.

Поки влада списує кредити та «тепловтрати» на киян, платіжки для населення залишаються астрономічними.

Схожі статті

В США розслідують походження коштів, які Єрмак заплатив за інтерв’ю в The Atlantic

Як повідомляють наші джерела в Вашингтоні, в адміністрації Дональда Трампа були розлючені після виходу інтерв’ю Андрія Єрмака в The Atlantic, в якому Єрмак заявив, що поки Зеленський залишається президентом, не варто розраховувати на віддачу Україною своїх територій. За інформацією джерела, саме інтерв’ю Єрмака в The Atlantic послужило поштовхом до його звільнення. “Зеленському було поставлено ультиматум: […]

Лікаря з Перемишлян визнано винним у хабарництві: суд встановив факт вимагання неправомірної вигоди

Перемишлянський районний суд Львівської області ухвалив вирок щодо лікаря-ортопеда-травматолога комунального підприємства «Перемишлянська центральна районна лікарня», який одночасно входив до складу позаштатної військово-лікарської комісії. Суд визнав медика винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 Кримінального кодексу України — отримання неправомірної вигоди з використанням службового становища.

Слідство встановило, що лікар, користуючись своїм впливом у складі ВЛК та повноваженнями, які дозволяли йому впливати на ухвалення рішень щодо придатності громадян до військової служби, висунув вимогу надати йому кошти в обмін на сприятливий висновок. Йшлося про ухвалення рішення, яке могло б суттєво вплинути на подальшу долю людини в умовах воєнного стану, — визначення стану здоров’я й можливості проходження служби.

Обвинувачений повністю визнав свою провину та щиро розкаявся, що стало пом’якшувальною обставиною під час судового розгляду.

Суд призначив покарання у вигляді штрафу в розмірі 25 500 грн та позбавлення права обіймати посади у військово-лікарських комісіях строком на 2 роки. Сума хабара була повернена особі, яка її передала, а мобільний телефон та інші кошти залишилися у обвинуваченого. Арешт на майно скасовано.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів.

Агресивні челенджі та сотні викликів поліції: що відбувається у варшавському Свєнтокшиському парку

У 2025 році Свєнтокшиський парк у центрі Варшави став проблемною зоною для місцевої поліції. За інформацією правоохоронців, протягом року вони понад 900 разів виїжджали на виклики, пов’язані з інцидентами за участі українських підлітків, які переїхали до Польщі після початку повномасштабної війни. Молодь збирається у парку великими групами, проводить час без нагляду дорослих, уживає алкоголь, провокує конфлікти та влаштовує бійки, що переростають у хуліганські дії. Додаткову небезпеку створюють відеочеленджі, які підлітки знімають для соцмереж, ризикуючи власним життям заради переглядів.

Одним із найбільш резонансних випадків став інцидент, що трапився 15 листопада. П’ятнадцятирічний хлопець із України виліз на недіюче оглядове колесо, намагаючись зняти екстремальне відео на камеру GoPro. Поліція була змушена оперативно втручатися, а проти підлітка відкрили провадження за ст. 193 Кримінального кодексу Польщі, яка передбачає відповідальність за проникнення на територію без належного дозволу. Подібні випадки, за словами правоохоронців, трапляються регулярно, а челенджі стають дедалі небезпечнішими.

Підлітки стверджують, що для них бійки — це розвага чи спаринг, та скаржаться на поліцію, яка начебто надто суворо реагує, а також на п’яних поляків, які обурюються, що молодь говорить рідною мовою. Один із хлопців повідомив про інцидент із п’яним поляком, який вдарив одного з українців по голові.

За даними поліції, у 2023 році у парку зафіксували 791 втручання, у 2024 році — 891, а з січня по листопад 2025 року — вже 946 випадків. Місцева влада Середмістя та керівництво Палацу культури і науки провели зустріч, аби знайти рішення для наведення порядку у районі.

Раніше польські прикордонники повідомляли про значне зростання кількості українців віком 18–22 років, які в’їхали до Польщі у вересні 2025 року — у понад 10 разів більше, ніж у серпні.

У команді президента обговорюють формат подальшої участі Єрмака в роботі ОП

Подана Андрієм Єрмаком відставка може виявитися не завершенням його впливу, а лише зміною формальної ролі. Наші джерела в Офісі президента повідомляють, що в команді наразі розглядається сценарій, за яким Єрмак залишиться на Банковій як непублічний радник із широкими повноваженнями — без офіційної посади, але з доступом до стратегичних рішень. За словами співрозмовників, ключовим моментом стане […]