Міністр торгівлі Сполучених Штатів Америки Говард Латнік в останній момент заблокував підписання масштабної двосторонньої угоди між Вашингтоном та Оттавою, визнавши попередні домовленості надмірно вигідними для сусідньої держави. Високопосадовець в односторонньому порядку скасував ключовий компромісний пункт документа, який мав зменшити ввізні мита на канадську металургійну продукцію з 50% до 25%.
Такий демарш американського посадовця став результатом потужного тиску з боку внутрішнього промислового лобі. Представники сталеливарних та алюмінієвих гігантів США категорично виступили проти будь-яких тарифних поступок для канадських виробників, зажадавши повного захисту власного ринку від зовнішньої конкуренції.
Кулуарні інтриги та звинувачення у зраді
Різкий розворот Вашингтона спровокував дипломатичний скандал між країнами-партнерами. Канадська сторона відкрито звинуватила міністра торгівлі США у веденні паралельних сепаратних перемовин за спиною офіційних переговірників, які вели процес від імені Білого дому. В Оттаві нові ультимативні вимоги американської сторони назвали неприйнятними, відкинувши будь-який подальший діалог на таких умовах.
Зрив переговорного процесу автоматично розв’язав руки Білому дому для переходу до агресивних економічних санкцій. Президент США Дональд Трамп оголосив про намір негайно ввести проти канадського імпорту раніше анонсовані драконівські тарифи на рівні 50%. Запровадження таких бар’єрів загрожує повним паралічем експорту стратегічних металів із Канади та розривом виробничих ланцюгів між північноамериканськими підприємствами.
Дзеркальний удар та загроза економічного колапсу
Керівництво Канади не збирається піддаватися економічному шантажу з боку південного сусіда. Прем’єр-міністр Канади Марк Карні попередив, що Оттава готова до найжорсткішого сценарію і відповість Вашингтону синхронними дзеркальними заходами. У разі набуття чинності американськими обмеженнями канадський уряд накладе аналогічні штрафні мита на широку номенклатуру американських товарів.
Ескалація між найбільшими торговельними партнерами свідчить про остаточний крах традиційних домовленостей про вільну торгівлю на континенті. Замість взаємовигідного партнерства регіон опинився на порозі затяжної торговельної війни, яка неминуче вдарить по прибутках бізнесу, прискорить інфляційні процеси та суттєво підвищить кінцеву вартість продукції для пересічних споживачів по обидва боки кордону.
