Біля української антарктичної станції «Академік Вернадський» цього року зафіксували незвичну поведінку субантарктичних пінгвінів. Птахи спочатку рекордно пізно залишили острів Галіндез, а потім так само несподівано рано повернулися назад. Уже в другій половині серпня українські біологи нарахували на острові щонайменше 3,5 тисячі особин — зазвичай масове повернення пінгвінів відбувається лише у вересні-жовтні.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр. Науковці пов’язують незвичну міграційну картину насамперед зі змінами льодової ситуації поблизу острова та температури океану.
Нинішній сезон виявився незвичайним одразу за кількома показниками. Зазвичай субантарктичні, або пінгвіни дженту, залишають Галіндез приблизно у травні після завершення сезону розмноження. Однак цього року значна частина птахів залишалася біля української станції аж до другої половини липня.
Після короткої перерви вже в серпні вони почали масово повертатися.
За словами біолога 31-ї Української антарктичної експедиції Олега Горяінова, зараз пінгвіни розосередилися вздовж узбережжя острова практично до будівель станції. Тож полярники можуть спостерігати за ними просто з вікон.
Причиною такого раннього повернення могла стати швидка зміна умов навколо Галіндеза. Наприкінці липня температура морської води біля острова опустилася приблизно до -1,9 °C, після чого почав формуватися морський лід. Однак згодом вода знову потеплішала, а крига почала відступати, відкривши птахам доступ до океану та кормової бази.
Для пінгвінів наявність відкритої води має ключове значення. Саме в морі вони полюють на криль, рибу та інших морських організмів. Якщо узбережжя надовго скуване щільним льодом, птахам доводиться витрачати більше енергії, щоб діставатися до місць харчування.
Тому зміни льодових умов можуть безпосередньо впливати на те, коли пінгвіни залишають колонію і коли повертаються назад.
Українські дослідники вже багато років спостерігають, як змінюється чисельність пінгвінів біля «Вернадського». І тенденція дуже помітна: їх стає дедалі більше.
За інформацією Національного антарктичного наукового центру, коли Україна отримала станцію від Великої Британії у 1996 році, субантарктичні пінгвіни взагалі не гніздилися безпосередньо на Галіндезі. Згодом ситуація почала стрімко змінюватися. Нині цей вид став одним із найпомітніших мешканців острова.
У січні 2026 року на острові нарахували вже понад 10 тисяч пінгвінів. У НАНЦ пояснюють: субантарктичні пінгвіни є теплолюбнішими порівняно з деякими іншими антарктичними видами, тому їхнє поширення дедалі південніше розглядають як один із наочних індикаторів змін клімату в регіоні.
Наукові дослідження також підтверджують довгострокове розширення колонії.
У роботі українських та міжнародних науковців, опублікованій у липні 2026 року в Ukrainian Antarctic Journal, зазначається, що колонія субантарктичних пінгвінів на Галіндезі є другою найпівденнішою колонією цього виду і однією з найбільших у регіоні. За оцінками дослідників, у піковий період сезону 2025–2026 років чисельність дорослих особин у колонії становила близько 7 тисяч, а сама колонія продовжує зростати рік за роком.
Вчені також зафіксували, що за останні п’ять років дві основні частини колонії — поблизу будівель станції та на так званому Penguin Point — значно розширилися і поступово наближаються одна до одної.
Один із нових великих секторів колонії сформувався неподалік павільйону магнітометрів «Вернадського». Тобто пінгвіни не просто стають чисельнішими — вони освоюють нові ділянки самого острова.
Цікаво, що рання поява пінгвінів біля української станції вже траплялася раніше. НАНЦ описував випадки, коли перші невеликі групи птахів з’являлися на Галіндезі ще в липні, хоча традиційно їх масове повернення припадає приблизно на кінець вересня. Тоді сприятливими для птахів також виявилися умови відкритої води, які дозволяли їм без проблем діставатися кормових районів.
Але нинішній сезон вирізняється масштабами: вже у другій половині серпня на острові були тисячі пінгвінів.
Ситуацію неможливо розглядати окремо від загальних кліматичних процесів навколо Антарктичного півострова. Саме цей регіон упродовж десятиліть залишається одним із районів, де кліматичні зміни проявляються особливо помітно.
Українські полярники, які цілорічно проводять метеорологічні спостереження на Галіндезі, фіксують зміни температури повітря та океану, льодової обстановки й інших параметрів. Станція має особливу наукову цінність, оскільки спостереження в цьому районі ведуться безперервно десятиліттями: Україна продовжує їх із 1996 року, а частина кліматичних і атмосферних рядів бере початок ще за часів британської станції.
Саме довгі серії даних дозволяють відрізнити випадкову погодну аномалію одного сезону від стійкої багаторічної тенденції.
Українські метеорологи раніше звертали увагу й на потепління прибережних вод біля Аргентинських островів. Через теплішу воду частина проток, які раніше взимку регулярно вкривалися кригою, може залишатися відкритою. Такі зміни впливають не тільки на пінгвінів, а й на всю морську екосистему — від криля до великих морських ссавців.
Саме тому пінгвіни для біологів є не просто яскравими мешканцями «Вернадського». Стан і динаміка їхніх популяцій використовуються як один з індикаторів стану антарктичних морських екосистем.
Автори свіжого дослідження колонії на Галіндезі наголошують, що дані про чисельність і цикл розмноження пінгвінів важливі, зокрема, для оцінки морських живих ресурсів Антарктики та формування підходів до промислу криля.
Зміни в термінах повернення птахів, початку гніздування чи кількості дорослих особин можуть сигналізувати про масштабніші процеси в океані — зміну температури води, кількості льоду та доступності корму.
Особливо показовою є історія появи субантарктичних пінгвінів на Галіндезі. Ще кілька десятиліть тому вони тут практично не гніздилися. Нині біля української станції сформувалася велика колонія, яка продовжує розширюватися. Національний антарктичний науковий центр прямо називає збільшення кількості цих птахів одним зі свідчень потепління в районі «Вернадського».
Якщо тенденція до потепління та скорочення періоду стійкого морського льоду продовжиться, поведінка птахів може змінитися ще сильніше. Українські науковці не виключають, що в майбутньому частина субантарктичних пінгвінів узагалі перестане залишати Галіндез на зимовий період.
Поки ж сезон 2026 року вже став винятковим: пінгвіни рекордно довго затрималися біля станції після попереднього сезону, а після відходу повернулися значно раніше звичного часу.
І якщо для полярників тисячі птахів біля вікон — ефектна й навіть кумедна частина антарктичного побуту, для науковців це водночас черговий масив даних про те, як швидко змінюється екосистема одного з найчутливіших до кліматичних процесів регіонів Землі.