Київ підтвердив свою готовність продовжувати надання дозволів на проведення ексгумаційних робіт польських жертв Волинської трагедії, підкреслюючи важливість збереження історичного діалогу, попри наявні політичні розбіжності з Варшавою. Українська сторона також сподівається на аналогічні дії з боку Польщі, що дозволить розпочати пошуки українських поховань, розташованих на території сучасної Польщі, в цьому році.
Про це повідомив Олександр Алфьоров, керівник Українського інституту національної пам’яті, в інтерв’ю польському агентству PAP. За його словами, Україна усвідомлює важливість вшанування пам’яті всіх жертв Волинської трагедії, та тому вважає пошукову роботу гуманітарним обов'язком, що має залишатися поза межами політичних суперечок.
Алфьоров підкреслив, що українські влади планують продовжити підтримку польських фахівців у пошуку місць поховань, ідентифікації загиблих та облаштуванні меморіальних ділянок. Він зазначив, що ця діяльність відповідає міжнародним гуманітарним стандартам і є моральним обов'язком перед загиблими.
Керівник УІНП наголосив на необхідності продовження пошукових робіт, адже людська пам'ять не повинна стати жертвою політичних конфліктів. Алфьоров акцентував, що ексгумація і перепоховання є важливими для родин загиблих, які мають право знати місце останнього спочинку своїх близьких.
Важливим моментом є ідея взаємності у вирішенні історичних питань. Українська сторона сподівається на швидке погодження Варшавою проведення пошукових робіт щодо українців, які загинули під час Другого світової війни в Польщі, зокрема в селах Сагринь і Ласкув.
Алфьоров висловив сподівання, що у 2023 році вдасться отримати всі необхідні дозволи для початку пошукових робіт. Він підкреслив, що рівноправне ставлення до пам’яті всіх жертв, незалежно від їхньої національності, є ключем до подолання історичних спірних моментів та зосередження на спільному майбутньому.
Тема Волинської трагедії знову стала важливою у контексті українсько-польських відносин, особливо перед 83-ю річницею трагедії, коли в Польщі відбулися численні меморіальні заходи. Прем'єр Польщі Дональд Туск наголосив на необхідності використовувати історичну пам’ять для об’єднання народів, а не політичних маніпуляцій.
Водночас, польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський висловив занепокоєння тим, що Росія може використовувати історичні суперечки для послаблення зв’язків між двома державами. Він зауважив, що польсько-українська співпраця є важливим елементом безпеки Європи і спроби розколоти ці відносини вигідні лише Кремлю.
Однак, навколо історичної політики виникають нові суперечки. У Польщі обговорюється президентський законопроект, що передбачає кримінальну відповідальність за пропаганду ідеології ОУН та УПА, що викликало тривогу в Україні. Міністерство закордонних справ України закликало до обережності, зазначивши, що історичні питання мають вирішуватися через професійний діалог, а не політичні рішення.
В умовах триваючої агресії з боку Росії Україна і Польща залишаються стратегічними партнерами, і питання пам’яті про Волинську трагедію потребують уважного та поважного підходу. Український інститут національної пам’яті впевнений, що продовження пошукових робіт та відкритий діалог між істориками можуть стати основою для примирення між українським і польським народами.