Президент України Володимир Зеленський зіткнувся з непростим кадровим питанням після звільнення Ольги Стефанішиної з посади посла України у Сполучених Штатах. Києву потрібен новий представник у Вашингтоні в один із найбільш чутливих періодів відносин із адміністрацією Дональда Трампа, однак кандидатуру потрібного політичного рівня поки знайти не вдалося.
Про це пише Politico, посилаючись на двох колишніх високопосадовців у Києві та чотирьох депутатів Верховної Ради. У матеріалі йдеться не стільки про відсутність охочих отримати дипломатичну посаду, скільки про дефіцит людей, які одночасно користувалися б довірою Зеленського, мали достатню політичну вагу та могли б ефективно працювати з нинішньою адміністрацією США.
Один із колишніх українських дипломатів, який говорив із журналістами на умовах анонімності, прямо застеріг від спрощеного трактування ситуації.
За його словами, неправильно говорити, що ніхто не хоче їхати до Вашингтона. Люди, які зацікавлені в посаді, є, однак серед них поки немає людини, яка, на думку Банкової, повністю відповідала б масштабу завдання. Саме тому Зеленському важко заповнити вакансію.
Цей нюанс важливий, оскільки в українських медіа матеріал Politico вже почали переказувати формулюванням «ніхто не хоче бути послом». Першоджерело описує ситуацію дещо інакше: охочі є, але немає очевидного кандидата потрібного рівня.
Стефанішину звільнили 3 серпня
Ольгу Стефанішину було звільнено з посади посла України у США указом президента 3 серпня 2026 року. Вона пропрацювала у Вашингтоні трохи менше року — Зеленський призначив її на цю посаду 27 серпня 2025 року.
Після відставки Стефанішина заявила, що рішення залишити дипломатичну посаду було її власним і пояснювалося особистими обставинами. Вона також наголосила, що під час її роботи Україні вдалося збільшити постачання американського озброєння та зберегти підтримку США в період, коли політичне середовище у Вашингтоні змінювалося не на користь Києва.
Тому пов’язувати саме її звільнення безпосередньо з корупційною справою як із уже встановленою причиною було б некоректно.
Через кілька днів після відставки українські антикорупційні органи повідомили про підозру колишній високопосадовиці в незаконному збагаченні та недекларуванні активів. Reuters ідентифікував фігурантку як Стефанішину. Йшлося, зокрема, про дві квартири та інше майно загальною вартістю приблизно 310 тисяч доларів, походження якого перевіряють слідчі. Сама Стефанішина заперечила будь-які порушення.
Отже, коректніше говорити, що її відставка відбулася на тлі повідомлень про давні антикорупційні перевірки, але сама Стефанішина пояснювала рішення особистими обставинами.
Зеленський хотів відправити до Вашингтона Свириденко
Після кадрових перестановок найбільш очевидною кандидаткою на посаду посла вважали Юлію Свириденко.
Ще 12 липня Зеленський оголосив про намір змінити прем’єр-міністра і заявив, що запропонував Свириденко «новий і важливий напрям відносин із ключовим партнером». Reuters тоді повідомляв, що йдеться саме про можливе призначення послом України у США.
Свириденко мала очевидну перевагу для такої роботи.
Вона добре відома у Вашингтоні, брала безпосередню участь у ключових економічних переговорах зі Сполученими Штатами та була однією з центральних українських посадовиць під час роботи над угодою щодо корисних копалин.
Однак послом вона зрештою не стала.
За даними Politico, Свириденко відмовилася від пропозиції очолити українське посольство у Вашингтоні.
Важливо й правильно називати її нинішній статус: Юлія Свириденко вже не є прем’єр-міністеркою України. Верховна Рада прийняла її відставку 14 липня, а 16 липня призначила новим главою уряду колишнього керівника «Нафтогазу» Сергія Корецького. За його кандидатуру проголосували 289 народних депутатів.
Зеленському потрібен політичний «важковаговик»
Пошук нового посла ускладнює те, що президент, судячи з попередніх заяв, не хоче відправляти до Вашингтона звичайного кар’єрного дипломата.
Зеленський уже давав зрозуміти, що кандидат повинен бути політиком дуже високого рівня — колишнім прем’єром, віцепрем’єром або міністром.
Причина зрозуміла: сьогодні український посол у США виконує значно ширшу функцію, ніж класичний дипломатичний представник.
Вашингтон залишається критично важливим для постачання зброї, протиповітряної оборони, обміну розвідувальною інформацією, фінансової допомоги та міжнародного тиску на Росію. Одночасно адміністрація Дональда Трампа проводить власну політику щодо завершення війни, яка далеко не завжди збігається з баченням Києва.
Politico звертає увагу й на те, що Білий дім найближчим часом може спробувати знову активізувати переговори про завершення війни. У такій ситуації представник України у Вашингтоні має мати можливість не просто підтримувати контакти з Держдепартаментом, а безпосередньо виходити на найвищий політичний рівень.
Чому знайти таку людину складно
Народна депутатка Іванна Климпуш-Цинцадзе, яку цитує Politico, пов’язує проблему з кадровою політикою президентської команди.
На її думку, серед людей, яким Зеленський повністю довіряє, обмежене коло тих, хто одночасно володіє необхідним дипломатичним досвідом, політичною самостійністю та авторитетом для роботи у Вашингтоні.
Саме поєднання цих характеристик і створює проблему.
Посол у США повинен мати доступ до президента України та можливість швидко узгоджувати позицію Києва. Одночасно він має вибудовувати власні контакти не лише з адміністрацією Трампа, але й з обома партіями в Конгресі, Пентагоном, Держдепартаментом, американськими військовими виробниками, експертним середовищем та впливовими медіа.
Додаткову складність створює персоналізований стиль американської політики за Дональда Трампа. Для Києва важливо мати у Вашингтоні людину, здатну підтримувати прямий контакт із найближчим оточенням американського президента.
Саме тому призначити на посаду просто досвідченого кадрового дипломата може бути недостатньо.
Вашингтон для України став значно складнішим
Зміна посла відбувається після року суттєвої трансформації українсько-американських відносин.
Коли Стефанішину призначали у серпні 2025 року, Зеленський прямо говорив, що перед нею стоятиме завдання активізувати роботу посольства та забезпечити реалізацію домовленостей, досягнутих із президентом Трампом, передусім у сфері оборони.
За час її роботи між Києвом і Вашингтоном виникали й складні епізоди.
У лютому 2026 року Стефанішина підтверджувала Reuters, що Держдепартамент США зробив Україні офіційний демарш після удару по російському Новоросійську, оскільки атака зачепила американські та казахстанські економічні інтереси. Водночас вона наголошувала, що США не висловлювали загальної заборони на українські удари по російській військовій чи енергетичній інфраструктурі.
Цей приклад демонструє, наскільки складною стала робота посла: він одночасно має відстоювати українські військові інтереси та не допустити погіршення відносин із ключовим партнером.
Посада поки залишається вакантною
Станом на 14 серпня офіційного указу Зеленського про призначення нового посла України в США немає.
Цікаво, що на окремих сторінках сайту МЗС та посольства Стефанішина все ще може відображатися як керівник дипустанови, однак це вже застаріла інформація: указ про її звільнення був оприлюднений 3 серпня.
Імен людей, із якими Банкова зараз реально веде переговори про призначення, Politico публічно не називає.
Тому будь-які заяви про те, що наступним послом уже погоджений той чи інший український політик, наразі залишаються спекуляціями.
Підтвердженим є інше: Зеленський шукає кандидата дуже високого політичного рівня, Юлія Свириденко, за інформацією Politico, від пропозиції відмовилася, а очевидної альтернативи поки немає.
У ситуації, коли Вашингтон залишається одним із головних центрів ухвалення рішень щодо військової підтримки України та майбутніх переговорів із Росією, затягування з призначенням створює для Києва додаткову дипломатичну проблему.
Саме тому питання нового посла фактично виходить далеко за межі звичайної кадрової ротації. Україні потрібна людина, яка матиме довіру Зеленського, достатню політичну вагу у Вашингтоні й здатність працювати безпосередньо з адміністрацією Трампа.
І саме такого кандидата, за даними Politico, Банкова поки не знайшла.