В Україні розгортається нова дискусія навколо правил бронювання військовозобов’язаних працівників. Після того як Кабінет Міністрів переглянув критерії для підприємств, які можуть отримати статус критично важливих, представники малого бізнесу, фермерських господарств та юристи заговорили про серйозні ризики для аграрного сектору. Найбільше занепокоєння викликає ситуація дрібних фермерів, які можуть втратити право на бронювання працівників та власників господарств навіть попри офіційну діяльність, сплату податків і забезпечення робочих місць.
Проблему публічно підняли після аналізу оновлених урядових правил бронювання, які мають запрацювати влітку 2026 року. Зміни передбачають нові критерії визначення критично важливих підприємств, перегляд уже наданих статусів, підвищення зарплатного порогу та зміну механізму розрахунку квот для бронювання працівників. Представники влади пояснюють нововведення необхідністю зробити систему більш прозорою та закрити можливості для зловживань. Водночас бізнес-середовище побоюється, що нові правила можуть боляче вдарити саме по тих підприємствах, які працюють офіційно та забезпечують економічну стійкість громад.
Юрист-дорадник Руслан Сокол, в коментарі «Главкому», звертає увагу на те, що нові критерії надто часто орієнтуються на формальні показники — площу земельних угідь, кількість працівників або обсяги виробництва. Через це невеликі фермерські господарства ризикують залишитися поза системою бронювання навіть у випадках, коли справно сплачують податки та офіційно виплачують конкурентні зарплати.
За словами експерта, мобілізація власника невеликого фермерського господарства нерідко означає фактичну зупинку діяльності підприємства. Якщо на великому агрохолдингу функції окремої людини можуть бути перерозподілені між іншими працівниками, то в малому господарстві власник часто одночасно виконує функції керівника, механізатора, агронома та організатора виробництва.
Сокол ставить питання, на яке, за його словами, держава досі не дала чіткої відповіді: хто буде виконувати договірні зобов’язання, сплачувати оренду земельних паїв та забезпечувати роботу господарства після мобілізації його власника. На думку юриста, проблема полягає не лише у бронюванні, а й у відсутності механізмів підтримки малого агробізнесу в умовах війни.
Окрему критику викликають критерії, пов’язані з чисельністю працівників. Експерти наголошують, що сучасне сільське господарство активно автоматизується. Один фермер, використовуючи високопродуктивну техніку, може самостійно обробляти понад 100 гектарів землі. Відповідно, вимога щодо великої кількості працівників не завжди відображає реальний економічний внесок підприємства.
Паралельно уряд посилює фінансові вимоги до підприємств, які претендують на статус критично важливих. Однією з ключових новацій стало підвищення мінімального рівня середньої заробітної плати. Тепер для підтвердження статусу критично важливого підприємства середня зарплата повинна становити не менше трьох мінімальних зарплат — 25 941 гривню. Для підприємств, розташованих на прифронтових територіях, залишили пільговий поріг у розмірі 21 618 гривень.
Для багатьох дрібних фермерських господарств це означатиме додаткове фінансове навантаження. Представники аграрного сектору вже заявляють, що вимушене підвищення зарплат відбуватиметься на тлі зростання вартості пального, добрив, насіння та логістики. Особливо складною ситуація може стати для овочевих господарств та фермерів, які працюють у регіонах, наближених до лінії фронту.
Крім зарплатного порогу, уряд анонсував масштабний перегляд статусів критично важливих підприємств. Протягом трьох місяців після набуття чинності новими правилами державні органи мають перевірити раніше ухвалені рішення щодо критичності компаній. Це означає, що тисячі підприємств будуть змушені повторно підтверджувати свій статус.
У бізнес-середовищі побоюються, що така процедура може створити додаткову бюрократичну невизначеність. Частина роботодавців уже зараз говорить про складність планування роботи на кілька місяців вперед, особливо в аграрному секторі, де літо є ключовим періодом для збору врожаю.
Ще однією новацією стали зміни для працівників-сумісників. Відтепер працівники, які мають відстрочку від мобілізації та працюють за сумісництвом, враховуватимуться у квоті бронювання лише за одним місцем роботи. Уряд пояснює це боротьбою зі схемами подвійного бронювання.
Економісти звертають увагу, що кадровий дефіцит уже став однією з головних проблем українського аграрного сектору. Війна, мобілізація та міграція населення призвели до нестачі робочої сили в багатьох регіонах країни. Тому будь-які зміни у сфері бронювання без врахування специфіки окремих галузей можуть додатково загострити ситуацію.
Водночас представники уряду наполягають, що реформа необхідна для забезпечення справедливого розподілу відстрочок від мобілізації та недопущення маніпуляцій із отриманням статусу критично важливих підприємств. За задумом авторів змін, система має краще враховувати економічну значущість компаній та їхній реальний внесок у функціонування держави під час воєнного стану.
Однак юристи наголошують: якщо критерії залишаться надто формальними, найбільший удар можуть отримати саме невеликі фермерські господарства, які сьогодні забезпечують робочі місця у громадах, сплачують податки та підтримують продовольчу безпеку країни. На їхню думку, система повинна оцінювати не лише площу землі чи кількість працівників, а й ефективність роботи підприємства, податкову дисципліну та реальний внесок у місцеву економіку.
Саме навколо цих критеріїв, переконані експерти, найближчими місяцями розгорнеться головна дискусія між державою та бізнесом.
