Керівник Офісу президента України Кирило Буданов під час робочого візиту до Риги провів переговори з прем’єр-міністром Латвії Андрісом Кулбергсом. У центрі розмови опинилися одразу два напрями, які Київ вважає критичними найближчими місяцями: подальше військове посилення України та підготовка енергосистеми до нового опалювального сезону. Окремо сторони говорили про співпрацю оборонних підприємств і поглиблення партнерства між Україною та Латвією на тлі тривалої російської агресії.
За словами Буданова, Україна розраховує на продовження військової співпраці з Ригою та розширення контактів між оборонними індустріями двох держав. Водночас напередодні зими Київ зацікавлений у тому, щоб уже погоджене або підготовлене Латвією енергетичне обладнання надходило якомога швидше. Керівник ОП наголосив, що питання передачі такої техніки зараз необхідно прискорити.
Такий акцент має конкретне підґрунтя. Латвія вже реалізує окрему програму допомоги українській енергетиці. У квітні уряд країни ухвалив рішення передати Чернігівській області 48 стаціонарних дизельних генераторів загальною вартістю близько 1,2 млн євро, включно з витратами на доставку. Обладнання призначене для відновлення критичної інфраструктури та забезпечення безперервності енергопостачання. У липні латвійське Міністерство економіки повідомляло, що початок поставок вдалося перенести з середини вересня на більш ранній термін.
Це не перша енергетична допомога Риги. За даними латвійського уряду, станом на початок 2026 року гуманітарна та державна підтримка України з боку Латвії перевищувала 92 млн євро. До неї входили генератори, трансформатори, медичне обладнання та інша техніка для критичної інфраструктури. Під час одного з візитів до України латвійська сторона також повідомляла про передачу обладнання для теплоелектростанцій, генераторів і трансформаторів.
Для України ця тема набуває особливого значення саме напередодні осінньо-зимового періоду. Росія протягом війни систематично атакує електростанції, підстанції, теплову генерацію та інші елементи енергетичної системи. Тому Київ на переговорах із партнерами паралельно просить як додаткові засоби протиповітряної оборони, так і резервне енергетичне обладнання, яке дозволяє швидше відновлювати електро- і теплопостачання після ударів.
Не менш важливою частиною переговорів Буданова з Кулбергсом стала оборона. Латвія залишається одним із партнерів, які витрачають на військову підтримку України значну частку власної економіки. Міністерство оборони країни підтвердило, що у 2026 році військова допомога Україні становитиме понад 0,25% латвійського ВВП. Крім цього, Рига вже зробила внесок у розмірі 17 млн євро до натовської ініціативи PURL, через яку союзники фінансують закупівлю пріоритетного озброєння для України.
Усього з 2022-го до 2025 року військова підтримка, надана Латвією Україні, сягнула приблизно 665 млн євро. Вона включала озброєння та військову техніку, підготовку українських військовослужбовців, закупівлі продукції латвійської оборонної промисловості та внески до міжнародних механізмів допомоги. У 2026 році одним із центральних напрямів залишаються безпілотники та засоби боротьби з ними. Латвія також продовжує відігравати провідну роль у Коаліції дронів.
Фактично нинішня зустріч Буданова і Кулбергса продовжує домовленості, які Київ і Рига оформили ще влітку. 9 червня Володимир Зеленський і новопризначений на той момент прем’єр Латвії Андріс Кулбергс підписали в Таллінні так звану Drone Deal. Документ передбачає співпрацю у сфері безпілотників, протиповітряної та протиракетної оборони, постачання оборонної продукції, фінансування українського виробництва та обмін технологіями й бойовим досвідом.
Паралельно Україна й Латвія уклали ширшу угоду про оборонне співробітництво на десять років із можливістю продовження. Вона передбачає спільне виробництво, локалізацію технологій, передачу експертизи, співпрацю щодо безпілотних систем та ППО, а також взаємодію у сфері розвідки. Латвійське Міністерство оборони повідомляло, що протягом перших двох років дії документа Рига планує спрямувати приблизно 110 млн євро на реалізацію його цілей.
Тож слова Буданова про розширення партнерства між оборонними індустріями не є лише загальною дипломатичною заявою. Обидві країни вже створили юридичну основу, яка дозволяє закуповувати продукцію латвійських виробників для України, фінансувати українські підприємства, запускати спільне виробництво й обмінюватися технологіями.
Причому просто зараз Міністерство оборони Латвії формує окремий каталог продукції своєї військової промисловості для потреб України. Українська сторона зможе визначити в ньому необхідні системи й технології, після чого Рига оцінюватиме можливість їх закупівлі в межах військової допомоги. Заявки латвійських підприємств до каталогу приймаються до 14 вересня.
Візит Буданова до Риги при цьому значно ширший за одну зустріч із прем’єром. Напередодні, 9 вересня, керівник Офісу президента провів переговори з міністром оборони Латвії Райвісом Мелнісом. Латвійська сторона називала серед тем регіональну безпеку, військову допомогу Україні та партнерство оборонних промисловостей. Також було заплановано участь обох посадовців у дискусії Riga Conference, присвяченій тому, як бойовий досвід України може бути інтегрований у планування НАТО.
Ще одна зустріч має відбутися вже на найвищому державному рівні. В офіційному календарі президента Латвії Едгарса Рінкевичса на 10 вересня значиться зустріч із Кирилом Будановим у Ризькому замку о 13:00. Це свідчить про те, що нинішній візит охоплює одразу політичний, військовий та безпековий рівні латвійського керівництва.
Під час розмови з Кулбергсом Буданов також заявив, що російська агресія давно перестала бути виключно проблемою України. Цей мотив добре вписується в нинішню політику самої Латвії. Як країна НАТО з безпосереднім кордоном із Росією, вона останніми роками різко збільшує витрати на оборону, посилює східний кордон, нарощує ППО та системи боротьби з безпілотниками. З 2 вересня до 8 жовтня по всій країні проходять масштабні навчання Namejs 2026, де особливу увагу приділяють застосуванню дронів і протидії безпілотним системам, причому під час планування прямо враховується український бойовий досвід.
Символічне місце для переговорів Буданова та Кулбергса теж привернуло увагу. Розмова відбулася в Ризькому мотормузеї, до створення якого безпосередньо причетний батько нинішнього прем’єра Латвії Віктор Кулбергс. Саме він очолював латвійський Клуб антикварних автомобілів і був одним із головних ініціаторів створення музею, який відкрився у 1989 році.
Буданов використав експозицію з автомобілями радянських керівників як політичну метафору, порівнявши долю радянської імперії з перспективами сучасної Росії. Зокрема, він звернув увагу на пошкоджений Rolls-Royce, пов’язаний із Леонідом Брежнєвим, і завершив допис тезою про те, що імперії, побудовані на агресії та ілюзіях, зрештою залишаються без майбутнього.
Водночас історичну деталь про сам Rolls-Royce варто подавати обережно. У популярній версії автомобіль часто називають розбитою машиною Брежнєва, однак існують дані, що в ДТП насправді потрапив не сам радянський генсек, а водій радянської служби охорони. Тому слова Буданова про цей експонат коректніше сприймати як політичну метафору, а не точний опис обставин старої аварії.
Нинішні переговори в Ризі показують, що напередодні зими Україна намагається одночасно закрити дві вразливі зони — захист неба й стійкість енергосистеми. Від Латвії Київ очікує не лише продовження постачання зброї та дронів, а й швидшої передачі обладнання, необхідного для роботи критичної інфраструктури. А підписані раніше довгострокові угоди означають, що співпраця поступово переходить від окремих пакетів допомоги до спільного виробництва, технологічного обміну й постійного партнерства оборонних підприємств.