Історія появи бізнесмена Василя Веселого у державному Sense Bank отримала новий поворот. Колишній голова наглядової ради банку Шевкі Аджунер 10 вересня заявив під час засідання парламентської Тимчасової слідчої комісії, що саме голова Національного банку України Андрій Пишний познайомив його з Веселим у період, коли керівництво банку шукало людину для покращення комунікації з державою та іншими стейкхолдерами.
За версією Аджунера, питання виникло невдовзі після переходу Sense Bank у державну власність. Тоді наглядова рада складалася лише з п’яти осіб, і сам Аджунер, як він заявив на ТСК, наполягав на необхідності налагодити ефективнішу взаємодію банку з державними інституціями. Саме в контексті таких обговорень із Національним банком він, за власними словами, і познайомився з Василем Веселим.
Ключовою стала відповідь Аджунера на питання депутатів про те, хто саме рекомендував кандидатуру Веселого. Ексголова наглядової ради заявив, що його з бізнесменом познайомив Андрій Пишний. Більше того, за словами Аджунера, ще до початку співбесід йому пояснили, що Веселому можна довіряти як людині, яка могла б забезпечувати комунікацію Sense Bank зі стейкхолдерами.
Аджунер також заявив, що після початку роботи Веселого у банку взаємодія з регулятором покращилася і проблем у комунікації з НБУ стало менше. Водночас ця оцінка є свідченням самого колишнього голови наглядової ради. Публічних документів, які б доводили, що Веселий отримав посаду за прямою вказівкою або вимогою голови НБУ, наразі немає.
Тема має особливе значення через те, що раніше офіційно про роль Веселого повідомлялося значно стриманіше. Під час засідання ТСК 2 вересня заступник голови НБУ Дмитро Олійник підтвердив, що Веселий справді працював радником попередньої наглядової ради Sense Bank, а до його мандата входили взаємодія з урядом та комунікації. Конкретний зміст консультацій публічно не розкривали.
Національний банк раніше також надавав свою версію контактів Веселого з регулятором. У відповіді на питання щодо його можливих зустрічей із Пишним НБУ повідомляв, що у 2024 році Веселий двічі відвідував Національний банк як офіційний представник Sense Bank — радник наглядової ради. Однак, за твердженням регулятора, зустрічався він із працівниками наглядового блоку, а особистих візитів до голови НБУ не мав.
Це робить нову заяву Аджунера особливо цікавою: вона стосується не зустрічей Веселого з Пишним уже після отримання ним функцій у банку, а нібито самого моменту знайомства та рекомендації його кандидатури.
Водночас документи та попередні свідчення підтверджують, що рішення про співпрацю з Веселим ухвалювала саме наглядова рада. Ще на засіданні ТСК у травні тодішній голова правління Sense Bank Олексій Ступак повідомляв, що Веселого призначили радником рішенням наглядової ради, а питання про його залучення ініціював її голова Шевкі Аджунер.
Окремі питання у депутатів виникли через оплату такої роботи. За інформацією, озвученою на ТСК, за консультаційні послуги у 2024 році Веселий отримав від банку близько 1,959 млн гривень. Ступак при цьому заявляв, що не може детально пояснити, які саме послуги надавав радник, оскільки той підпорядковувався безпосередньо наглядовій раді.
Сам Sense Bank став державним у липні 2023 року. Міністерство фінансів та Фонд гарантування вкладів підписали договір купівлі-продажу 100% акцій установи 22 липня. Держава націоналізувала системно важливий банк після рішення НБУ про його виведення з ринку через санкції проти колишніх власників. Саме держава сьогодні володіє 100% його акцій.
Одразу після націоналізації сформували нове керівництво. Головою наглядової ради став Шевкі Аджунер. На той момент вона справді складалася з п’яти членів — двох представників держави та трьох незалежних членів. Керівництво призначив Фонд гарантування вкладів за поданням Міністерства фінансів і після погодження Національним банком.
Ім’я Василя Веселого значно частіше почало з’являтися у публічному просторі у 2026 році після оприлюднення журналістами записів, які пов’язували зі справою «Мідас». На одному з опублікованих фрагментів особи, яких журналісти та слідство ідентифікували як Веселого та бізнесмена Олександра Цукермана, обговорювали майбутній склад наглядової ради державного Sense Bank. У матеріалах, оприлюднених медіа, зверталася увага на те, що через кілька тижнів Кабмін призначив до ради низку тих самих кандидатів, прізвища яких звучали в розмові.
У червні історія отримала продовження. 10 червня у Василя Веселого провели слідчі дії. Київська міська прокуратура підтвердила факт обшуків, але окремо наголосила: бізнесмена не затримували і підозру йому на той момент не оголошували. За даними джерела «Української правди» у правоохоронних органах, слідчі дії проводилися у межах провадження за статтею про легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.
Ще гучніший етап настав 19 серпня, коли НАБУ та САП почали спецоперацію під назвою «Форест Гамп». Антикорупційні органи заявили про викриття злочинної організації за участі чинного та колишнього народних депутатів, високопосадовців Офісу президента та інших осіб. В окремому епізоді слідство описало легалізацію 150 млн гривень, які, за версією НАБУ, використовували для внесення застави за фігуранта іншої антикорупційної справи.
У переліку посад осіб, про які повідомляло НАБУ в межах «Форест Гампа», фігурували керівники Sense Bank — голова наглядової ради, голова правління та керівник підрозділу фінансового моніторингу. Водночас НАБУ у відповідному повідомленні не назвало всіх цих людей на ім’я, тому ототожнювати кожну згадану в матеріалах посаду з конкретною особою без прямого підтвердження правоохоронців некоректно. НАБУ також нагадує про презумпцію невинуватості: вина будь-якої особи може бути встановлена лише обвинувальним вироком суду.
Після скандалу ситуація в керівництві банку почала швидко змінюватися. 21 серпня Кабінет Міністрів достроково припинив повноваження голови наглядової ради Sense Bank Миколи Гладишенка. Мінфін пояснив, що підставою стала отримана від НБУ інформація про його невідповідність кваліфікаційним вимогам, виявлену під час банківського нагляду.
На попередньому засіданні ТСК 2 вересня депутати вже детально розпитували представників НБУ, Мінфіну та Sense Bank про формування органів управління банку, фінансовий моніторинг і можливий неформальний вплив на установу. Тоді Аджунер на засідання не підключився, тому його вирішили викликати повторно.
Саме тому його нинішні свідчення додають до історії нову ланку. Раніше публічно було відомо, що Аджунер ініціював залучення Веселого до роботи з наглядовою радою. Тепер же Аджунер заявляє, що до цього була розмова з НБУ, а самого Веселого йому представив Андрій Пишний.
При цьому попередня офіційна позиція НБУ не підтверджує будь-якого особистого неформального впливу Веселого на голову Нацбанку. Регулятор наголошував, що Веселий не входив до органів управління Sense Bank, а виконував функції радника наглядової ради відповідно до її рішення і цивільно-правового договору. Так само НБУ заперечував особисті візити Веселого до Пишного у приміщенні Нацбанку.
Тепер одне з головних питань — чи підтвердить сам Андрій Пишний версію Аджунера про рекомендацію Веселого та яким саме був характер такої рекомендації, якщо вона справді мала місце. Адже саме поняття «познайомив» або «рекомендував як комунікатора» саме по собі не доводить втручання регулятора в кадрові рішення банку. Для таких висновків потрібні додаткові документи, свідчення або матеріали слідства.
На момент підготовки цього матеріалу окремої нової публічної відповіді Національного банку на заяву Аджунера від 10 вересня у відкритих джерелах знайти не вдалося. Тому центральною підтвердженою обставиною наразі залишається саме факт того, що колишній голова наглядової ради публічно озвучив таку версію під час парламентського засідання.
На тлі «Форест Гампа», плівок навколо Sense Bank, кадрових рішень уряду та кількох засідань ТСК питання про те, хто і за яких обставин залучив Веселого до роботи з державним банком, перетворюється з кадрової деталі на один із ключових епізодів історії про можливий неформальний вплив на системно важливу фінансову установу. Чи матиме сьогоднішня заява Аджунера юридичні наслідки, залежатиме вже від того, чи отримають депутати та правоохоронці додаткові підтвердження його слів.