Економіка

Бюджети тимчасово окупованих громад та їхня роль у відновленні України

Фінансове забезпечення тимчасово окупованих територій залишається ключовим аспектом державної політики у воєнний період. Незважаючи на відсутність фактичного контролю над частиною громад, ці адміністративно-територіальні одиниці продовжують функціонувати, формуючи бюджети та плануючи відновлення після деокупації. Такий підхід дозволяє зберігати соціальну інфраструктуру, підтримувати освітні та медичні заклади, а також забезпечувати стабільність у місцевих громадах, навіть у складних умовах війни.

Бюджетне планування включає не лише поточні видатки на забезпечення базових потреб населення, але й довгострокові проєкти реконструкції та модернізації інфраструктури. Завдяки цьому громади готуються до швидкого відновлення після повернення під контроль держави. Ключовим фактором ефективності таких бюджетів є прозорість фінансових потоків та координація з центральними органами влади, що дозволяє уникнути дублювання витрат і забезпечує максимально ефективне використання наявних ресурсів.

Водночас бюджетна модель релокованих громад має суттєві обмеження. Понад 84% їхніх доходів формуються за рахунок державних трансфертів, що робить такі бюджети залежними від центральної влади. Втрата майна, землі та комунальної інфраструктури ускладнює формування власних доходів і перетворює бюджетний процес на значною мірою формальний. Попри це, до таких громад застосовується загальний механізм горизонтального вирівнювання та додаткові дотації з державного бюджету.

За останні роки видатки окремих окупованих громад суттєво зросли. У найбільших міських громадах вони вимірюються сотнями мільйонів гривень і в окремих випадках наближаються до мільярда. Для порівняння, бюджети деяких громад, що перебувають під повним контролем, мають співмірні показники. Це свідчить про значний масштаб фінансових ресурсів, які адмініструються навіть в умовах окупації.

Структура видатків у різних громадах відрізняється. Частина військових адміністрацій спрямовує переважну частину коштів на міжбюджетні трансферти, зокрема субвенції на підтримку Збройних сил України або на потреби інших громад. В окремих випадках ця стаття становить більшість бюджету. Такий механізм викликає дискусії щодо ефективності, пріоритетності та швидкості використання коштів у контексті потреб фронту.

Разом із цим значні суми витрачаються на утримання органів місцевої влади. У ряді громад видатки на управлінський апарат залишаються співмірними з показниками громад, які не зазнали окупації. Це ставить питання про можливість оптимізації адміністративних витрат, зокрема шляхом удосконалення структури військових адміністрацій. Однак будь-які зміни мають враховувати потреби внутрішньо переміщених осіб, адже в багатьох громадах значна частина бюджету спрямована саме на соціальні програми для них.

Окремою проблемою є нерівномірність доступу переселенців до послуг. У різних громадах частка видатків на соціальне забезпечення, освіту чи підтримку ВПО суттєво відрізняється. Це створює відмінності в обсязі допомоги та можливостях отримання сервісів залежно від того, до якої саме громади належить людина.

Також залишається питання прозорості. Мешканці тимчасово окупованих громад фактично обмежені у впливі на бюджетні рішення, а механізми громадських обговорень часто не застосовуються. Повнота оприлюднення даних про доходи та видатки інколи є недостатньою, що ускладнює громадський контроль і підзвітність.

Вирішення цих проблем потребує комплексного підходу: перегляду співвідношення адміністративних витрат і соціальних програм, забезпечення рівного доступу ВПО до послуг, підвищення прозорості бюджетного процесу та впровадження ефективних інструментів участі громадян. Оптимізація управлінських структур може дати економічний ефект, але вона має супроводжуватися гарантіями належного соціального захисту переселенців і збереженням спроможності громад до відновлення після деокупації.

Повернення Оксани Бершеди до Держаудитслужби та аналіз її майнової декларації

Після звільнення з посади експосадовиця Держаудитслужби Оксана Бершеда знову обіймає посаду завідувача сектору розгляду скарг Західного офісу Державної аудиторської служби України. Її повернення до структури державного фінансового контролю привернуло увагу громадськості не лише з огляду на кадрові рішення, а й через обсяг задекларованого майна, набутого протягом останніх років.

Згідно з даними декларації, значна частина активів була придбана у період 2016–2024 років. Основні об’єкти нерухомості перебувають у власності родини — самої Бершеди та її чоловіка Едуарда Остапишина, який є пенсіонером СБУ. До переліку майна входить житловий будинок площею 150,9 м² із господарськими спорудами, а також інші об’єкти нерухомості, що формують суттєву частину сімейних активів.

У 2024 році Бершеда придбала квартиру у Львові площею 71,5 м² за 2,55 млн грн. Також задекларовані два нежитлові приміщення (5,4 м² і 3,8 м²) загальною вартістю 100,8 тис. грн. Крім того, родина має машиномісце площею 12,7 м² (право користування у Бершеди, власність чоловіка з серпня 2022 року, вартість 195 тис. грн).

Сім’я володіє двома автомобілями: Hyundai Tucson (2018 року випуску, власність чоловіка з лютого 2019 року, вартість 609 тис. грн) та Hyundai i30 (2018 року, право користування у Бершеди, власність чоловіка з липня 2020 року, вартість 509,6 тис. грн).

Перед поверненням на державну службу Бершеда задекларувала 872 тис. грн заробітної плати від ТОВ «Надійна транспортна компанія» та 3 484 грн соціальних виплат від Львівського обласного центру зайнятості. Чоловік отримав 261,6 тис. грн пенсії від ГУ Пенсійного фонду у Львівській області та 106 тис. грн зарплати від ТОВ «Алан».

Грошові активи родини становлять 46 тис. доларів готівкою у Бершеди та 700 тис. грн готівкою у чоловіка. Банківські рахунки відкриті у кількох установах, зокрема в ПриватБанку, Універсал Банку та ПУМБ. Інших фінансових зобов’язань, цінних паперів чи корпоративних прав у декларації не зазначено.

Рекордне фінансування депутатських фондів у Києві: новий етап розвитку місцевого самоврядування

У 2025 році столична влада зробила крок, який уже називають безпрецедентним для системи місцевого самоврядування. Київська міська рада затвердила рекордний обсяг фінансування депутатських фондів, надавши кожному депутату можливість спрямувати до 15 мільйонів гривень на реалізацію ініціатив за зверненнями мешканців. Загальний бюджет програми досяг 1,8 мільярда гривень, що стало найбільшим показником за всю історію її існування.

Особливу увагу у 2025 році приділено соціальній сфері. Частину коштів спрямовано на допомогу малозабезпеченим родинам, підтримку внутрішньо переміщених осіб, а також на зміцнення матеріально-технічної бази лікарень і шкіл. Завдяки цьому вдалося оперативніше реагувати на нагальні потреби громадян і забезпечувати адресну підтримку тим, хто її найбільше потребує.

За підсумками року 38 депутатів використали 100% своїх фондів, переважно на матеріальну допомогу. Серед них — представники різних політичних сил та позафракційні обранці. Водночас частина депутатів освоїла кошти лише частково. Найнижчі показники зафіксовано у кількох представників фракцій «Голос» та «Європейська солідарність», а також у позафракційних депутатів.

Практика використання депутатських фондів супроводжується активною інформаційною кампанією в соціальних мережах. У публічному просторі з’являються фото черг під приймальнями, видачі коштів у конвертах та роздачі пакунків із партійною символікою. Такий формат комунікації фактично перетворює соціальну допомогу на інструмент політичного піару.

Окремі депутати звітують про тисячі отримувачів матеріальної допомоги та мільйонні суми виплат. Середній розмір одноразової підтримки в окремих випадках становить кілька тисяч гривень. Найактивніше кошти спрямовувалися саме на грошову допомогу під час особистих прийомів громадян.

Експерти звертають увагу, що різке збільшення фінансування депутатських фондів потребує додаткового аналізу ефективності витрачання коштів, прозорості процедур розподілу та критеріїв надання допомоги. Також залишається відкритим питання щодо балансу між соціальною підтримкою та іншими напрямами міських програм.

Підсумки року демонструють, що депутатські фонди стали одним із найбільших інструментів розподілу бюджетних коштів у столиці, а їх використання формує як соціальний, так і політичний ефект.

Корпоративне протистояння навколо Полтавського ГЗК: новий виток боротьби за стратегічний актив

Спроба ініціювати процедуру банкрутства одного з ключових промислових підприємств країни спричинила гучний корпоративний конфлікт, що вже вийшов за межі суто юридичної площини. Йдеться про ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», стратегічно важливий актив бізнесмена Костянтина Жеваго, навколо якого розгорнулася складна боротьба інтересів.

Ініціатором процедури банкрутства виступила компанія ТОВ «Максі Капітал Груп», яка заявила фінансові вимоги в розмірі 4,7 млрд гривень. Такий обсяг претензій автоматично переводить справу в категорію резонансних, адже йдеться не лише про господарський спір, а й про потенційний перерозподіл контролю над підприємством, що має системоутворююче значення для регіону та гірничо-металургійного комплексу України.

Інші частки в компанії, що ініціювала банкрутство, належать юристам і адвокатам. За наявною інформацією, для запуску процедури було використано викуп у ФГВФО пулу прав вимог до підприємств, пов’язаних із бізнес-структурами Жеваго. Саме цей механізм став юридичною основою для подання заяви про банкрутство.

Паралельно в публічному просторі згадується й інша хвиля процедур щодо активів Жеваго. Йдеться про фармацевтичну корпорацію «Артеріум», до якої входять заводи «Київмедпрепарат» і «Галичфарм». Компанія, пов’язана з тими ж бенефіціарами, викупила борги через ФГВФО та ініціювала окрему процедуру банкрутства із заявленими вимогами на мільярди гривень.

Ситуація демонструє ширший тренд використання механізмів викупу боргів у державних фінансових інституцій з подальшим ініціюванням процедур неплатоспроможності. Це створює юридичний тиск на великі промислові та фармацевтичні активи й може мати наслідки для виробничих ланцюгів, працівників і кредиторів.

Подальший розвиток подій залежатиме від рішень суду та позицій сторін у процесі. Конфлікт навколо активів Костянтина Жеваго набуває системного характеру та виходить за межі одного підприємства.

У Києві з’являться шість міні-ТЕЦ, чи допоможуть вони під час блекаутів

У Києві розпочинається важливий етап – встановлення нових енергетичних об’єктів, які вимагатимуть значних інвестицій у розмірі понад мільярда євро. Планується, що реалізація цього проєкту займе від 12 до 15 років. Володимир Бондаренко, заступник голови міста та секретар міської ради, оголосив про затвердження плану встановлення шести міні-теплоелектроцентралей (міні-ТЕЦ) у спальних районах обох берегів Дніпра. Це стратегічно важливий крок у напрямку забезпечення енергетичної незалежності та підвищення екологічної стійкості міста. Розташування нових енергетичних об’єктів у спальних районах сприятиме покращенню якості життя місцевого населення та зменшенню негативного впливу на довкілля.

План передбачає створення індивідуальних котелень як для кількох будинків, так і для окремих житлових одиниць. Мер міста, Віталій Кличко, вже видав доручення з цього питання, а чиновники працюють над програмою для багатоквартирних житлових комплексів.

План встановлення додаткових ТЕЦ, з потужністю від 20 МВт до 324 МВт, отримав підтримку від 85 депутатів Київради на сесії, що відбулася 16 травня 2024 року. Цей проєкт передбачає витрати до 1,2 млрд євро і очікується його реалізація протягом 12-15 років.

Петро Пантелеєв, заступник мера Києва, обіцяє, що першу партію обладнання встановлять до кінця 2024 року, що сприятиме створенню енергетичних островів або зон, забезпечених теплом, світлом і водою.

Міні-ТЕЦ будуть базуватися на сучасних газових турбінах і газопоршневих установках, що допоможе знизити втрати внаслідок можливих обстрілів з боку Росії об’єктів енергетичної інфраструктури.

У Києві вже існують три ТЕЦ та понад 150 котелень різної потужності, але ці нові ініціативи спрямовані на забезпечення міста найбільш необхідними послугами. Як зазначив Пантелеєв, сьогоднішня мета – не вирішити всі проблеми, а забезпечити місту виживання та основні послуги.

В Україні серйозно зростуть усі податки

Міністерство фінансів України активно працює над новим законопроектом, спрямованим на удосконалення фінансової бази країни та забезпечення потреб оборони. Однією з ключових ініціатив є збільшення військового збору та перегляд ставок податку на додану вартість (ПДВ). Відповідно до цього законопроекту, планується встановлення вищих ставок військового збору, що дозволить підвищити фінансування армії та зміцнити обороноздатність країни.

Крім того, у рамках цієї ініціативи передбачається розширення кількості суб'єктів, які зобов'язані сплачувати військовий збір. Однією з головних нововведень буде зроблення військового збору обов’язковим для фізичних осіб підприємців (ФОП). Це стане важливим кроком у забезпеченні стабільного фінансування оборони, оскільки розширення бази сплачувачів сприятиме збільшенню доходів до державного бюджету та підвищенню ефективності системи фінансування військових потреб.

Цей новий законопроект має стратегічне значення для забезпечення національної безпеки та відображає рішучий курс уряду на підтримку армії та зміцнення обороноздатності України. Впровадження запропонованих змін сприятиме підвищенню фінансової стійкості країни та забезпечить необхідні ресурси для відстоювання національних інтересів в умовах сучасних геополітичних викликів.

Голова комітету Верховної Ради України з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев надав цю інформацію, зазначивши, що заходи спрямовані на забезпечення додаткових коштів для фінансування армії через зростання її потреб.

Заплановані зміни включають:

За словами Гетьманцева, необхідні кошти будуть спрямовані на додаткову мобілізацію та фінансування армії. Він зазначив, що потрібно близько 300 млрд грн, а на закупівлю та ремонт військової техніки – ще 400 млрд грн.

За даними Forbes, підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5% для найманих працівників може приносити до бюджету 90-100 млрд грн на рік. Підвищення ставки ПДВ на один відсотковий пункт може додати приблизно 40 млрд грн додаткових річних доходів. Якщо підвищення ПДВ буде на 2 або 3 відсоткових пункти, доходи бюджету збільшаться на 70-80 млрд грн та 100-120 млрд грн відповідно.

Україна переходить до децентралізованої генерації

У майбутньому енергетична система України пройде значні зміни. Замість добре відомих 20 великих електростанцій, які домінують сьогодення, на карті країни з'явиться розгалужена мережа з 100-200 розподілених маневрових установок меншої потужності. Ця трансформація передбачає використання різноманітних джерел енергії, включаючи газові установки, теплові станції, які працюватимуть на біопаливі, а також сучасні системи накопичення енергії. Такий підхід дозволить зменшити залежність від одного джерела енергії, забезпечуючи більшу стабільність та ефективність всього енергетичного сектору країни. Крім того, ця стратегія сприятиме збереженню навколишнього середовища та зменшенню викидів шкідливих речовин, що є важливим кроком у напрямку сталого розвитку.

Володимир Кудрицький, голова правління ПрАТ “НЕК “Укренерго”, розповів про цей перехід. За його словами, вже активно розвиваються проєкти нової розподіленої генерації. Основна увага приділяється проєктам із встановлення систем накопичення енергії, що є стандартними для розвинених країн, таких як Європа, США та Японія. Ці зміни передбачають повне або майже повне заміщення існуючих теплових генеруючих потужностей.

Однак, перехід не передбачає просту заміну одних видів енергії на інші. Натомість, планується створення мережі, яка включатиме в себе різноманітні джерела енергії, такі як промислові вітряки, сонячні батареї та газові станції. Наприклад, замість однієї великої теплової електростанції потужністю 1000 МВт, буде розгорнуто 100 малих станцій по 10 МВт. Це змінить структуру енергетичного ринку та архітектуру енергосистеми.

Щодо атомної енергетики, то вона залишатиметься основою української генерації, але разом з тим будуть активно розвиватися відновлювальні джерела енергії, такі як сонячні та вітрові електростанції. За словами Кудрицького, ці джерела є економічно вигіднішими у порівнянні з іншими джерелами.

Перехід до децентралізованої генерації має ще один важливий аспект – підвищення енергетичної безпеки країни. За словами Кудрицького, збільшення кількості малих електростанцій різного типу робить систему менш вразливою перед можливими загрозами.

Вже за останні два роки “Укренерго” затвердило технічні умови на приєднання накопичувальних установок на 1,2 ГВт, що свідчить про великий інтерес приватних інвесторів до цього сектору. Кудрицький впевнений, що першу систему ми побачимо вже цього року, оскільки введення накопичувальних систем у експлуатацію потребує значно менше часу порівняно з іншими джерелами енергії.

У міжчас, фахівці “Укренерго” зосереджують увагу на забезпеченні надійності живлення атомних станцій, як підтверджує ситуація на Запорізькій АЕС. Незважаючи на тимчасові труднощі, енергетична система працює на максимальному рівні, а фахівці роблять все можливе для відновлення нормального живлення.

Умови виходу на пенсію в Україні змінюються

З відкриттям 2025 року українцям відкрилася нова перспектива щодо виходу на пенсію. Однак, виявляється, що цей шлях стає складнішим, оскільки зростають вимоги до віку пенсійного віку. Пресслужба Пенсійного фонду України наголошує, що з початку цього року встановлено більш високий планку – 65 років – як мінімальний вік для отримання пенсії. Це означає, що українцям, які планують заслужено насолоджуватися заслуженою відпусткою, необхідно буде звернути увагу на цей новий крок. Раніше визначені стандарти тепер переглянуті, і забезпечення собі пенсійних вигод вимагатиме більше уваги та планування з боку кожного громадянина.

Наприклад, у 2023 році для того, щоб вийти на пенсію у віці 60 років, громадянам досить було накопичити 30 років страхового стажу. Однак з 2024 року ця вимога зросла до 31 року, а з 2025 року знову збільшиться, до 32 років.

Багатьом українцям вже зараз важко відповісти вимогам щодо страхового стажу, а з новими правилами ситуація тільки загостриться. Багато людей починають працювати з раннього віку, і часто їм вдається набрати лише 35-40 років загального стажу, що недостатньо для отримання повної пенсії.

Важливість офіційного працевлаштування та сплати соціальних внесків для забезпечення майбутнього пенсійного забезпечення наголошується особливо яскраво. Якщо громадянин працював неофіційно і за нього ніхто не сплачував соціальних внесків, він не матиме страхового стажу і, відповідно, не матиме права на пенсію.

Якщо страховий стаж громадянина до досягнення ним 65 років становитиме менше 15 років, він не матиме права на отримання пенсії. Замість цього йому буде доступна лише тимчасова соціальна допомога, розмір якої не перевищує прожиткового мінімуму. Крім того, кожні півроку йому доведеться підтверджувати своє право на отримання цієї виплати.

Також, відомо, що з 1 червня буде проведено перерахунок пенсій, але не всі отримають додаткові виплати. Ті, хто виконали певні умови в квітні, можуть розраховувати на доплату майже в розмірі 1 000 гривень.

Кол-центр Z-Solutions цілеспрямовано псує репутацію України на світовій арені

Україна стоїть на перехресті великих світових подій, зазнаючи натиску російської пропаганди, що намагається зіпсувати нашу репутацію на міжнародній арені. Ці інформаційні атаки, випущені з Москви, мають за мету порушити нашу ідентичність та викривити обличчя України у негативному світлі. Російські пропагандисти не зупиняються перед найнижчими методами, адже їм важливо зірвати наші зусилля та відвести увагу від наших досягнень. Та ми не здамося перед цими провокаціями, бо правда та справедливість — наші найміцніші зброї. Ми продовжимо працювати на благо України, доводячи світові, що наша країна — це не лише місце, де воюють, але й де цінують мир, свободу та прогрес.

Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

Але як би ми не намагалися відбити всі інформаційні атаки, в самій Україні перебувають люди, які йдуть на все, щоби знищити репутацію країни.

Так у Києві, у бізнес-центрах “Grand Step” на вулиці Польовій, 24, та БЦ “Сапфір” на вулиці Князів Острозьких, 8Б, діє величезного розміру шахрайський колл-центр Z-Solutions, який роками займається тим, що виманює у громадян Європи, зокрема Польщі – гроші.

Колл-центр Z-Solutions налічує кілька сотень працівників, розділених за мовними проектами. Ці працівники щодня обманюють людей, обираючи різні методи впливу – від лестощів до залякування. Серед ошуканих – громадяни європейських країн, але більшою мірою страждають українці, які живуть за кордоном.

Схема шахрайства, кол-центрів полягає в тому, що вам дзвонять “менеджери” інвестиційних фондів, і під психологічним тиском змушують їх вкладати гроші в різні фінансові інструменти, такі як валютні пари, криптовалюти, акції та дорогоцінні метали. Після отримання грошей менеджери зникають, залишаючи жертви без коштів.

Гроші, які “заробляють” шахраї, йдуть на наркотики, дорогі автомобілі та предмети розкоші для власників цього абсолютно кримінального бізнесу, робота якого була б неможлива без потужного “даху” від МВС.

Хто керує кол-центром Z-Solutions?

Очолює шахрайський кол-центр Олексій Шестопалов, дата народження: 6 квітня 1993 року. Олексій народився у Конотопі, але зараз він проживає у Броварах, що на Київщині, куди перевіз усю родину: матір, батька та сестру.

Шестопалов розпочинав свою кар’єру як менеджер у кол-центрі, але понад 2 роки тому відкрив свій власний кримінальний бізнес. На зароблені злочинним шляхом гроші Шестопалов придбав Mercedes-Benz S450 із номерним знаком КА6600ОХ та живе без докорів совісті, продовжуючи свою злочинну діяльність.

Керівником офісу є Анна Карелова (Матвійчук), дата народження: 10 липня 1993 року.

Ганна народилася на Житомирщині, але зараз проживає в ЖК Славутич у Києві та їздить на BMW X5 з номерним знаком КА6688АМ. Ганна активно сприяє організації шахрайської діяльності та контролює роботу менеджерів.

Брат Анни – Микола Овчинніков є керівником відділу продажу колл-центру Z-Solutions. Микола проживає по вулиці Урлівській у Києві та їздить на BMW X5 з номерним знаком КА6222АМ. Цей сімейний тандем працює на збагачення за рахунок ошуканих клієнтів.

У команду шахраїв також входять тімлідери менеджерів – Христина Чхапелія, народжена 21 липня 1996 року, що їздить на автомобілі з номерним знаком КА2107ІІ, та Максим Ткачов, народжений 25 травня 1996 року, що їздить на BMW 525D з номерним знаком КА4337ЕІ.

Бізнес шахраїв поставлено на широку ногу. Вони тісно співпрацюють з аналітиками, які безпосередньо обманюють клієнтів і розробляють нові схеми шахрайства. Тимлідери відіграють ключову роль у тренуванні та мотивації менеджерів, забезпечуючи виконання планів із залучення грошей.

На додаток до основної діяльності Ганна Карелова та Микола Овчинников вирішили збільшити свої доходи, організувавши фальшиві збори коштів для військових. Вони запевняли людей, що гроші підуть на підтримку армії, але жодна зібрана гривня не потрапила до військових, а залишилася в руках шахраїв. землі під час війни.

Буквально днями, ВРУ ухвалила в першому читанні Законопроект #10190 про боротьбу з колл-центрами. Шахраїв на кшталт Шестопалова можна буде притягнути до відповідальності за новими статтями КК України – “Електронно-комунікаційне шахрайство” (190-1), за створення, та за “керівництво електронно-комунікаційної шахрайської організації, а також участь у ній” (255-4).

Є надія, що кіберполіція та СБУ можуть зупинити діяльність злочинців та притягнути до відповідальності всіх причетних до цієї афери. Сподіваємося, що справедливість візьме гору, і всі причетні до цих злочинів будуть покарані.

Що відбувається на ринку праці в Україні?

Український ринок праці продовжує переживати період викликів і проблем, які виникають ще з моменту початку широкомасштабних воєнних подій. Поняття "кадрового голоду" стало вже не лише терміном, а реальним станом справ. За останні два роки відбулося цікаве явище: хоча кількість вакансій на ринку зросла, конкуренція серед шукачів роботи залишається на низькому рівні, знаходячи своє обґрунтування в різних чинниках, що перетинаються.

Одним із ключових аспектів, який впливає на цю динаміку, є демографічні зміни, спричинені не лише війною, але й багатьма іншими факторами, такими як еміграція, сімейні та особисті обставини, а також зміни у структурі робочої сили. Це призводить до важливої відмінності між кількістю вакансій і попитом на робочу силу, що не завжди знаходиться у збалансованому стані.

Додатковою причиною "кадрового голоду" є проблема кваліфікації. Незважаючи на існуючу кількість вакансій, значна частина з них вимагає специфічних навичок та кваліфікації, які не завжди можна знайти серед наявних шукачів роботи. Це ставить під сумнів ефективність системи освіти та підготовки кадрів, а також актуальність навичок, які формуються у процесі навчання.

Варто також зазначити, що становлення ринку праці в умовах постконфліктного періоду потребує не лише розвитку економіки та інфраструктури, але й впровадження ефективних механізмів соціальної підтримки, реінтеграції біженців та ветеранів, адаптації до нових ринкових реалій. Тільки комплексний підхід може забезпечити розв'язання проблеми "кадрового голоду" та створити стійкі передумови для подальшого розвитку українського суспільства.

Кількість пропозицій роботи в Україні продовжує зростати, але конкуренція залишається низькою. На весну цього року великі робочі портали звітують про рекордну кількість вакансій, яка перевищує навіть довоєнні показники. Лише за останній місяць портал Work.ua розмістив 111 тисяч пропозицій роботи, порівняно з попереднім рекордом у вересні 2023 року – 106 тисячами вакансій. Перед війною на порталі robota.ua щомісяця розміщувалося 90 тисяч вакансій (дані за січень 2022 року), а у березні 2024 року цей показник збільшився до 102 тисяч вакансій.

Ці дані свідчать про відновлення бізнесу. На сьогоднішній день ринок праці у 14 регіонах пропонує більше вакансій, ніж у лютому 2022 року. Найбільше роботи у квітні 2024 року з’явилося у Рівненській, Тернопільській, Закарпатській, Чернівецькій та Житомирській областях. Кількість пропозицій від роботодавців також зросла на 7-9% у Київській, Львівській, Дніпропетровській та Одеській областях.

Проте кількість шукачів роботи майже не змінюється. На порталі Work.ua у квітні свої резюме розмістили 320,6 тисяч людей – майже така сама кількість, як у попередній місяць. Однак через збільшення кількості вакансій, конкуренція продовжує зменшуватися.

Щодо вакансій, найбільше запитувані посади залишаються продавцем, водієм та менеджером з продажу. За даними Державної служби зайнятості, найбільше вакансій пропонували у сфері обслуговування. Також зросла кількість пропозицій роботи у готельно-ресторанному бізнесі та туризмі. У цих галузях найбільш затребуваними стали посудомийники, покоївки, офіціанти, бармени, адміністратори ресторану чи готелю.

Щоб вирішити проблему кадрового дефіциту, роботодавці вдаються до різних методів. Зокрема, вони впроваджують перекваліфікацію співробітників, програми для молодих фахівців, автоматизують процеси та використовують аутсорсинг. Також збільшилася кількість вакансій, за якими роботодавці готові приймати ветеранів, людей без досвіду, пенсіонерів, студентів і людей з інвалідністю.

Повномасштабне вторгнення Російської Федерації призвело до кризової ситуації на ринку праці через міграцію громадян та мобілізацію чоловіків до лав Збройних Сил України. Серед причин кадрового голоду – значний дефіцит кваліфікованих кадрів та представників робітничих професій.