Охорона здоров’я

У сучасному світі, де кожен день приносить нові виклики та стресові ситуації, важливість психічного здоров'я неможливо переоцінити. Психологічне благополуччя не тільки визначає нашу здатність справлятися з труднощами, але й впливає на якість життя в цілому. Від здоров’я нашого розуму залежить, як ми сприймаємо світ навколо, як реагуємо на стрес і як будуємо стосунки з іншими людьми.

На жаль, проблема психічного здоров’я все ще стикається з численними стереотипами та забобонами. Багато хто вважає, що звертатися за допомогою до психолога чи психотерапевта — це ознака слабкості. Проте, насправді, визнання проблеми і бажання її вирішити — це прояв сили та мудрості. Так само, як ми доглядаємо за фізичним здоров’ям, потрібно звертати увагу і на внутрішній стан, щоб підтримувати гармонію між тілом і розумом.

Дослідники з Великої Британії перевірили просту річ: що буде, якщо людина перед довгим сидінням вип’є напій із високим вмістом какао-флавоноїдів. У випробуванні взяли участь 40 здорових чоловіків, яких посадили сидіти без перерви протягом двох годин. Частина добровольців перед цим отримувала какао з високою концентрацією флавоноїдів (приблизно 700 мг), інші — напій із мінімальним вмістом цих сполук. Потім вчені вимірювали стан судин рук і ніг, кровотік і тиск.

Результат був показовим. У тих, хто випив «багате» на флавоноїди какао, не зафіксували типового для довгого сидіння погіршення стану судин: еластичність артерій зберігалася, кровотік не падав, а підвищення діастолічного тиску було мінімальним. Натомість у групі з напоєм із низьким вмістом флавоноїдів судинна реакція помітно погіршувалася вже за ці ж дві години.

Один із механізмів — какао стимулює вироблення оксиду азоту. Це молекула, яка розширює судини, покращує мікроциркуляцію і допомагає тримати артеріальний тиск під контролем. Саме завдяки цій дії флавоноїдів судини залишаються більш «живими», навіть коли м’язи майже не працюють.

Що важливо: ефект був помітний і в учасників із кращою фізичною формою, і в менш тренованих. Іншими словами, навіть хороша загальна витривалість не повністю захищає від шкоди довгого сидіння — але флавоноїди какао частково компенсували цей фактор у всіх групах.

Чи означає це, що какао «лікує сидіння»? Не зовсім. Експерти попереджають, що дослідження проводили на здорових добровольцях без серцево-судинних захворювань, і мова йде про короткочасний ефект після однієї дози. Поки немає доказів, що какао може довгостроково знизити ризик інфаркту чи інсульту, особливо у людей з діабетом, гіперхолестеринемією чи вже підвищеним тиском. Це не «антидот від офісу», а тимчасова підтримка судинної функції.

Як це застосувати на практиці– Мова не про солодке какао з цукром і вершками, а про напій на основі какао з високим вмістом флавоноїдів (темне какао/какао-порошок хорошої якості або натуральний темний шоколад із високим відсотком какао-бобів).– Орієнтир дослідників — досить концентрована доза флавоноїдів, приблизно кілька сотень міліграмів. У побутових умовах це зазвичай 1–2 несолодкі чашки на день на воді або молоці з мінімумом підсолоджувача. Це співвідноситься з попередніми позиціями регуляторів ЄС і США, які допускають обережну заяву, що близько 200 мг какао-флаванолів на день може підтримувати нормальну еластичність судин, але доказ залишається «підтримувальним, не остаточним».

– Кориця, спеції, якісні подрібнені какао-боби — це скоріше смак і додаткові поліфеноли, але не магія. Головне — не перетворити «судинний напій» на десерт із зайвими калоріями. Надлишок цукру і зайва вага самі по собі б’ють по судинах.

І дуже важливе нагадуванняКакао не скасовує рух. Найкращий захист серцево-судинної системи — регулярні перерви від сидіння, короткі прогулянки, розминка шиї та ніг, базові вправи і нормальний тиск. Флавоноїди можуть тимчасово поліпшити роботу судин під час сидіння, але вони не замінять м’язову роботу, адже саме м’язи — головний насос для венозного повернення крові з ніг і фактор стабільного тиску.

Маленька чашка несолодкого какао — це приємна звичка, яка може допомогти судинам пережити офісний день. Але вона працює лише разом із рухом, а не замість нього.

Сніданок є основою продуктивного дня, адже саме від нього залежить наш настрій, рівень енергії та навіть здатність концентруватися. Замість звичних варіантів на кшталт вівсянки чи манки, фахівці з харчування радять звернути увагу на гречану кашу — продукт, який заслужено називають суперфудом. Ця крупа не лише смачна та поживна, а й має унікальний набір корисних речовин, необхідних для підтримки здоров’я в будь-якому віці.

Гречка є природним джерелом заліза, магнію, цинку, калію та вітамінів групи B. Такий склад допомагає зміцнити серцево-судинну систему, знизити ризик підвищеного тиску та покращити роботу серця. Завдяки високому вмісту антиоксидантів гречка підтримує еластичність судин і сприяє очищенню організму від токсинів.

Клітковина гречки допомагає очищенню організму, покращує травлення та роботу печінки. Регулярне споживання каші знижує ризик серцево-судинних захворювань, діабету та ожиріння. Крім того, гречка сприяє збереженню ясності розуму у старшому віці, підтримуючи нормальний рівень глюкози та живлячи клітини мозку.

Ще однією перевагою є відсутність глютену, що робить гречку безпечною для людей із непереносимістю пшениці чи алергією на інші злаки. Таким чином, ця каша стає ідеальним вибором для щоденного раціону, підтримуючи здоров’я та довголіття.

Дослідження показують, що під час повного місяця люди часто відчувають труднощі зі сном, спостерігаючи його погіршення порівняно з іншими днями. Це явище не має містичного підґрунтя, а базується на цілком природних факторах. За словами доцентки неврології Джоанни Фонг-Ісаріявонгсе, яскраве світло, яке Місяць випромінює за кілька днів до досягнення повної фази, значно впливає на наш організм, зокрема на тривалість та якість сну.

Існує кілька причин, чому під час повного місяця ми спимо гірше. Вчені зазначають, що освітленість вночі може знижувати рівень вироблення мелатоніну — гормону, що відповідає за регулювання циклу сну та бадьорості. Зменшення його вироблення може викликати проблеми із засинанням і збільшенням кількості пробуджень вночі. Крім того, яскраве світло Місяця може перешкоджати глибоким фазам сну, що призводить до того, що ми відчуваємо себе менш відпочилими вранці.

Масштабні дослідження показали, що під час повного місяця люди зазвичай лягають пізніше й отримують менше відновлювального відпочинку. Основний фактор — світло, яке знижує вироблення мелатоніну, гормону, що відповідає за сигнали «час спати».

Виявлено й гендерні відмінності: чоловіки частіше скаржаться на проблеми зі сном під час зростання Місяця, а у жінок саме в дні повного місяця сон стає менш відновлювальним.

Науковці спростовують популярні міфи про «місячні припливи» чи гравітаційний вплив Місяця на організм. Експерти вважають, що віру в «місячний ефект» підтримують когнітивні упередження — люди запам’ятовують незвичні події, що збігаються з повним місяцем, і ігнорують схожі ситуації в інші дні.

Головний висновок досліджень: будь-яке світло вночі — природне чи штучне — здатне збити циркадні ритми, спровокувати поверхневий сон і ранкову втому. Тож проблеми з безсонням у ніч повного місяця часто пояснюються не самим Місяцем, а надмірним освітленням навколо та використанням гаджетів.

На тлі постійного зростання цін на продукти харчування українці шукають доступні способи підтримати здоров'я без значних витрат. Однак навіть у такій ситуації можна знайти варіанти, які є не лише ефективними, а й бюджетними. Одним з таких продуктів є фіолетова капуста, про яку часто забувають, попри її численні корисні властивості. Британські фахівці вважають її справжнім «суперфудом» серед звичайних овочів.

Фіолетова капуста — це не просто інгредієнт для салатів чи гарнірів, вона є потужним джерелом антиоксидантів, вітамінів та мінералів, які активно сприяють підтримці здоров’я серця і судин. Виявляється, її дія на організм набагато ширша, ніж ми звикли вважати. Професор Франклін Джозеф з лондонської клініки контролю ваги та метаболічного здоров’я Dr Frank’s підкреслює: «Фіолетова капуста — один із найпотужніших овочів для покращення самопочуття, але його часто знецінюють». Це пояснюється тим, що більшість людей не усвідомлює її реальну цінність, віддаючи перевагу більш популярним та дорогим «суперфудам».

Медики наголошують, що регулярне вживання фіолетової капусти може допомагати нормалізувати артеріальний тиск і підтримувати здоровий рівень холестерину. Обидва ці показники є критично важливими для профілактики серцево-судинних захворювань — інфарктів, інсультів і гіпертонічних кризів.

Фіолетова капуста містить велику кількість клітковини, яка полегшує травлення, допомагає контролювати вагу і впливає на ліпідний профіль крові (баланс «поганого» і «хорошого» холестерину). Окрім цього, вона багата на антиоксиданти, зокрема антоціани — природні пігменти, що надають капусті характерного фіолетового кольору і пов’язані з меншим запаленням судин. У кардіології саме хронічне запалення судинної стінки вважають одним із чинників розвитку атеросклерозу. Це узгоджується з тим, про що говорять британські лікарі, коли пояснюють, чому навіть прості овочі можуть мати кардіозахисний ефект.

Ще один плюс у час високих цін — універсальність. Фіолетову капусту їдять у свіжих салатах, тушкують, квасять або додають до теплих гарнірів. Її навіть використовують як натуральний барвник у стравах. Тобто це не «дієта за великі гроші», а нормальний доступний продукт, який можна інтегрувати в щоденне меню без зміни звичок.

Лікарі не говорять, що капуста «лікує» хвороби чи замінює призначення кардіолога. Але вони фактично називають її одним із простих інструментів профілактики: якщо в раціоні є продукти з клітковиною й антиоксидантами, це зменшує навантаження на судини і допомагає утримувати тиск і холестерин у безпечніших межах. Такі продукти критично важливі саме зараз, коли здорове харчування для багатьох стає питанням бюджету.

Зараз все більше людей стикаються з проблемою, коли після 7–8 годин сну відчувають себе такими, ніби всю ніч не спали зовсім: важкість у голові, м’язи наче ватяні, а енергії — нуль. Чому так відбувається, якщо, здається, ви не позбавляли себе сну? Лікарі сходяться на думці: справа не в кількості годин, а в тому, як організовано саме відновлення під час сну. Виявляється, навіть регулярний режим сну відіграє величезну роль у тому, як ми себе почуваємо вранці.

Перша і, мабуть, найбільш прихована проблема — хаотичний режим сну. Якщо кожного вечора лягати спати в різний час, навіть при достатній кількості годин, організм не може налаштуватися на правильний відпочинок. Мозок і внутрішній годинник не адаптуються до постійних змін, і це порушує синхронізацію важливих біологічних процесів. Наприклад, навіть невелика зміна часу засинання (наприклад, 22:45 один день і 01:30 наступного) може серйозно вплинути на якість сну і його відновлювальну здатність.

Друга звичка, яка б’є по сну сильніше, ніж здається, — екрани в ліжку. Світло від телефона, ноутбука чи телевізора зупиняє вироблення мелатоніну — гормону, який каже мозку: “Час спати”. У результаті ви фізично лежите, але нервова система все ще “в онлайні”, як вдень. В ідеалі годину перед сном варто прожити без яскравих екранів узагалі. Якщо це здається нереальним — хоча б увімкніть теплий жовтий фільтр і зменште яскравість.

Ще один неприємний фактор — як ви проводите вечір. Є два полюси, і обидва шкодять: з одного боку, зневоднення протягом дня (особливо якщо багато кави й майже ніякої води), з іншого — важка пізня вечеря. Коли тілу бракує рідини, воно прокидається серед ночі в стані стресу. Коли ви наїлися перед самим сном, травна система змушена працювати, замість того щоб відпочивати разом із вами. Найкомфортніше для організму — легка їжа за 2–3 години до сну й нормальний питний режим протягом дня, а не “згадати про воду о 23:10”.

Є ще одна річ, про яку часто забувають: кисень і навантаження. Якщо ви цілий день просиділи в офісі або вдома, практично не виходили надвір і не рухалися, тіло може бути втомленим ментально, але не фізіологічно. У цьому стані заснути можна, але сон буде поверхневим і неспокійним. Коротка прогулянка ввечері, свіже повітря і хоча б мінімальна активність дають тілу сигнал “цикл завершено, можна вимикатися”. Це дуже проста річ, але різниця відчувається буквально наступного ранку.

Що з цим робити прямо сьогодні? Стабілізувати годину відбою, прибрати телефон з подушки, провітрити кімнату й не перевантажувати шлунок перед сном. Це не “великий лайфхак”, це база гігієни сну. І найцікавіше: коли вона працює, ранкове відчуття розбитості зникає не за рахунок додаткових годин сну, а за рахунок того, що ці години стають якіснішими.

Столична корпорація «Київавтодор» розпочала новий етап модернізації транспортної інфраструктури столиці. На вулиці Рональда Рейгана (раніше — Драйзера) буде виконано капітальний ремонт шляхопроводу, що проходить через колії швидкісного трамвая. Цей проект є важливим для забезпечення безпеки руху, зменшення заторів та покращення якості транспортних послуг у столиці. Вартість робіт складе 238,07 мільйона гривень, а підрядником виступатиме компанія ТОВ «Ростдорстрой», яка має досвід у виконанні великих інфраструктурних проектів. Капітальний ремонт дозволить не лише поліпшити стан дороги, а й збільшити пропускну здатність транспортного вузла, що позитивно вплине на рух транспорту в цьому районі.

Контракт передбачає не просто латання асфальту. До кінця 2026 року підрядник має відремонтувати сам шляхопровід із заміною опор, оновити зовнішнє освітлення, дощову каналізацію, а також інженерні мережі трамвая і тролейбуса. Окремо в проєкті закладено встановлення ліфтів до платформи швидкісного трамвая, що виглядає як спроба вперше зробити цей вузол більш доступним. На прилеглій території мають з’явитися нові газони та благоустрій.

При цьому жодної конкуренції не було: «Ростдорстрой» отримав підряд фактично як єдиний учасник, адже інших охочих боротися за роботи на майже чверть мільярда гривень не знайшлося. Це не перший раз, коли так відбувається.

Сама історія ремонту цього шляхопроводу тягнеться роками. Ще у 2018 році КМДА включила його до переліку об’єктів, що потребують капремонту, і тоді роботи оцінювали у 50 млн гривень із планами зробити все у 2019–2020 роках. Уже наприкінці 2019 року у внутрішніх документах мерії звучала сума 51,62 млн гривень та новий дедлайн — квітень 2023 року. У березні 2019-го «Київавтодор» замовляв проєктну документацію в ТОВ «Проектна компанія “Аркон”» за 2,08 млн гривень, а в лютому 2022 року взагалі підписав договір на виконання робіт із ТОВ «Мостобудівельний загін №112». Тодішня вартість будівництва становила 70,39 млн гривень. Почалася повномасштабна війна, ввели воєнний стан — і договір розірвали.

У жовтні 2023 року документацію переробили вже інші проєктанти — ТОВ «Проектна компанія “Автомагістраль”» за ще один мільйон гривень. У липні 2025 року «Київавтодор» оголосив новий тендер з очікуваною вартістю 248,84 млн гривень. Тендер довелося скасувати: Антимонопольний комітет після скарги потенційного учасника («Енергетично-дорожнє будівництво») побачив дискримінаційні умови й зобов’язав замовника їх виправити. Крім того, сам замовник визнав, що треба перерахувати кошторис через уточнення розміру зарплат у проєкті. Після цього тендер оголосили знову — вже з нижчою очікуваною вартістю, 240,53 млн гривень. У підсумку жодного реального конкурсу не відбулося, і договір пішов до «Ростдорстрою».

«Ростдорстрой» — це одеська компанія, зареєстрована ще 2005 року. Її бенефіціарними власниками вказані Євген Коновалов і Юрій Шумахер, а директором є Олексій Андрюшин. Шумахер — депутат Одеської міськради і член фракції «Довіряй справам», яка представляла політичний проєкт Геннадія Труханова. Сам Труханов, нагадаємо, 14 жовтня 2025 року втратив українське громадянство за указом президента. Попри цей політичний удар, бізнес-група, пов’язана з його командою, продовжує отримувати великі інфраструктурні замовлення не в Одесі, а вже у столиці.

За даними Clarity Project, «Ростдорстрой» за роки участі в держзакупівлях підписав 748 контрактів на загальну суму близько 99,45 млрд гривень. Серед найбільших замовників — обласні служби відновлення та розвитку, а також сам «Київавтодор». Столична корпорація тільки цій фірмі віддала вже сім контрактів загальною вартістю понад 2,13 млрд гривень. У Києві «Ростдорстрой» працював і на чутливих, публічно помітних об’єктах — від реконструкції Пейзажної алеї до ремонту шляхопроводів на Новокостянтинівській, Полярній та інших ділянках критичної інфраструктури.

Не всі ці історії були безскандальними. Один із найгучніших епізодів — реконструкція Дегтярівського шляхопроводу, яку «Київавтодор» замовив «Ростдорстрою» у 2023 році. Під час робіт міст частково обвалився. На щастя, тоді обійшлося без загиблих і травмованих. Підрядник публічно заявив, що бере на себе відповідальність і усуне наслідки за власний рахунок, не чекаючи експертиз. Дорожній рух по мосту відновили вже наприкінці грудня 2023 року, а повне завершення робіт оголосили у травні 2024-го. Паралельно Нацполіція відкрила кримінальне провадження: слідчі вивчають можливе розкрадання коштів під час реконструкції Дегтярівського шляхопроводу. За попередніми оцінками правоохоронців, щонайменше 300 млн з 920 млн гривень, які мав отримати підрядник, могли піти на матеріали за завищеними цінами.

«Ростдорстрой» фігурує і в інших кримінальних провадженнях. НАБУ розслідує можливу розтрату 200 млн гривень під час ремонту ділянок доріг Н-11 Дніпро–Миколаїв та Т-15-08 у Миколаївській області. У матеріалах справи йдеться про те, що компанія могла відхилятися від проєктної документації у виробництві асфальтобетону, економити на матеріалах і таким чином привласнювати бюджетні гроші. Окремі епізоди стосуються також ремонту мосту через річку Кобелячок у Полтавській області і дорожніх робіт у Миколаївській області, де фірмі закидають можливе привласнення та розтрату коштів замовника.

Формально за замовника в історії з Рейгана відповідає «Київавтодор». Комунальну корпорацію очолює Олександр Федоренко — він став генеральним директором у липні 2022 року, до цього з травня 2020 року виконував обов’язки керівника. «Київавтодор» підпорядковується Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Сам департамент до вересня цього року очолював Руслан Кандибор. Після скандалу з аварійною ситуацією у столичному метро (проблеми на синій гілці між «Либідською» і «Теремками», через які рух довелося обмежувати) його відсторонили рішенням суду на два місяці, а з 11 вересня 2025 року обов’язки керівника департаменту виконує заступник — Роман Лелюк. Діяльність департаменту напряму курує мер Києва і голова КМДА Віталій Кличко.

Вся ця історія з ремонтом мосту на Троєщині виглядає так: міст дійсно у поганому технічному стані й потребує негайного ремонту. Але гроші на цей ремонт — це знову сотні мільйонів бюджетних гривень, які отримує компанія з Одеси, пов’язана з людьми, що вже були фігурантами кримінальних справ, і яка не раз отримувала підряди в Києві без реальної конкуренції. Риторика «ми самі все полагодимо» після обвалу Дегтярівського шляхопроводу тепер перетворюється на конкретний тест довіри: чи отримає Троєщина справді безпечний і модернізований шляхопровід, чи історія знову закінчиться актами, кримінальними провадженнями і перерахованими сотнями мільйонів.