Гучна справа про можливий мільйонний хабар на закупівлі безпілотників для Державної прикордонної служби отримала нове продовження. 23 вересня НАБУ і САП повідомили про нові підозри посадовцю ДПСУ та власнику приватної компанії, яких ще навесні викрили у провадженні щодо вимагання $1 млн за безперешкодне укладення та виконання контракту на постачання дронів. Тепер слідство говорить не лише про вимагання грошей, а й про окремий епізод передачі неправомірної вигоди та можливу легалізацію незаконних доходів через криптовалюту й придбання дорогого автомобіля.
За даними НАБУ, історія почалася ще в серпні 2025 року, коли одна з військових частин ДПСУ розпочала закупівлю партії безпілотних авіаційних комплексів. До переговорної процедури допустили приватну компанію, яка спочатку запропонувала поставити техніку за 825 млн грн.
У процес втрутився власник іншої компанії-виробника дронів. За версією слідства, він переконував конкурента не знижувати ціну, посилаючись на нібито попередні домовленості з Адміністрацією ДПСУ і очікуючи, що саме його компанія отримає контракт.
Однак конкурент таки подав дешевшу пропозицію і виграв закупівлю.
Саме після цього, стверджують НАБУ і САП, сценарій змінився: власник компанії, яка програла, у змові з представниками прикордонної служби нібито почав вимагати від переможця $1 млн за те, щоб із укладенням договору та прийманням техніки не виникало проблем.
Для переконливості директору компанії-переможця навіть організували телефонну розмову з представником ДПСУ. За версією детективів, той заявив, що вимоги щодо передачі грошей нібито погоджені з Адміністрацією відомства.
У травні 2026 року посадовцю прикордонної служби та власнику компанії повідомили перші підозри. Тоді дії фігурантів кваліфікували в межах статей про одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.
Про цю справу раніше детально писала і «Ненька інфо»:
Тоді Вищий антикорупційний суд обрав підозрюваним запобіжні заходи. За даними «Ненька інфо», посадовця ДПСУ взяли під варту з альтернативою застави у 4 млн грн, а для підприємця визначили значно більшу заставу — понад 44 млн грн.
Але на цьому справа не зупинилася.
Слідство знайшло ще один переказ — $50 тисяч у криптовалюті
23 вересня НАБУ повідомило, що детективи встановили додатковий епізод передачі неправомірної вигоди.
За версією слідства, власник приватної компанії переказав посадовцю ДПСУ 50 тисяч USDT — криптовалюти Tether, прив’язаної до долара США.
За курсом НБУ на відповідний момент це становило понад 2,1 млн грн.
Саме цей епізод став підставою для нової кваліфікації дій фігурантів. Тепер у справі йдеться, зокрема, про надання неправомірної вигоди за ч. 2 ст. 369 Кримінального кодексу.
А щодо посадовця ДПСУ слідство пішло ще далі.
15,4 млн грн перевели в USDT
НАБУ заявляє, що прикордонник міг неодноразово отримувати незаконні доходи та приховувати їх у криптоактивах.
За даними Бюро, у період із січня по квітень 2026 року він перевів у Tether кошти на суму понад 15,4 млн грн.
Детективи проаналізували транзакції і дійшли висновку, що частину криптовалюти надалі конвертували у готівку.
Один із криптогаманців правоохоронці, за інформацією НАБУ, виявили під час обшуку за місцем проживання посадовця.
Саме тому йому додатково інкримінують легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом за ч. 2 ст. 209 КК України.
Із крипти — у Mercedes
Ще одна яскрава деталь нового епізоду — автомобіль.
За версією НАБУ, частину грошей, які були виведені з криптовалюти у готівку, використали для придбання Mercedes-Benz GLC 300.
Автомобіль при цьому оформили не на самого посадовця, а на його дружину.
Саме цей ланцюжок — можливі незаконні доходи, криптовалюта, переведення в готівку і подальша купівля майна на близьку особу — слідство розглядає як один із епізодів потенційної легалізації коштів.
Водночас НАБУ не називає прізвища посадовця чи підприємця у своєму офіційному повідомленні, тому пов’язувати справу з конкретними особами без додаткового підтвердження некоректно.
Контракт на сотні мільйонів перетворився на мільйонний хабар
Особливого резонансу історії додає сама логіка закупівлі.
Компанія, яка зрештою виграла тендер, за даними слідства, зробила те, що за нормальної конкуренції мало б бути вигідним державі — знизила ціну.
У попередньому матеріалі «Ненька інфо» йшлося, що закупівля стосувалася 270 безпілотних авіаційних комплексів, а після зниження ціни вартість контракту могла становити близько 760 млн грн замість початкових 825 млн.
Саме після того, як дешевша пропозиція зруйнувала попередній сценарій, за версією слідства, і виникла вимога заплатити $1 млн за подальше безперешкодне виконання контракту.
Тобто фактично йдеться про ситуацію, коли компанія виграла закупівлю завдяки нижчій ціні, але потім могла зіткнутися з вимогою заплатити окремо за те, щоб державний контракт узагалі нормально запрацював.
Справи навколо закупівлі дронів множаться
Це не єдине велике антикорупційне провадження навколо безпілотників.
У серпні НАБУ і САП повідомили про нові підозри у справі Держспецзв’язку щодо закупівлі дронів у 2023 році. За даними слідства, загальна сума збитків у тому провадженні зросла з 90 млн до 254 млн грн, а ціни на техніку могли завищуватися на 60–90%.
В іншому провадженні НАБУ вже завершило слідство щодо закупівель БПЛА та засобів РЕБ, де правоохоронці підозрюють групу посадовців і бізнесменів у системному заволодінні бюджетними коштами, які органи місцевого самоврядування направляли на потреби Сил оборони.
На «Ненька інфо» також виходили матеріали про інші скандали навколо ринку безпілотників.
Зокрема:
А ще:
Мер Чернівців Роман Клічук опинився у центрі скандалу через закупівлю дронів із переплатою
Є й окрема справа вже всередині самої прикордонної служби:
Продав військові дрони, купив Lexus: на Одещині викрили начальника складу прикордонників
Там, щоправда, йдеться про інше кримінальне провадження і не пов’язаних із нинішньою справою осіб.
Що далі
Після нових підозр історія з мільйоном доларів фактично перестала бути лише справою про ймовірне вимагання хабаря за контракт.
Тепер детективи відстежують криптовалютні перекази, походження десятків мільйонів гривень, конвертацію USDT у готівку та придбання дорогого майна.
При цьому НАБУ наголошує, що слідство ще триває і правоохоронці продовжують встановлювати інших осіб, які могли бути причетними до схеми.
Тож справа, яка навесні почалася з підозри у вимаганні $1 млн за «безперешкодне» постачання дронів, до осені обросла новими епізодами — 50 тисячами USDT, понад 15,4 млн грн у криптовалюті та Mercedes-Benz, оформленим на дружину посадовця.
І це може бути ще не фінал: НАБУ прямо зазначає, що коло можливих учасників продовжують встановлювати.
Водночас усі описані обставини є версією слідства. Відповідно до Конституції України, підозрювані вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено в законному порядку обвинувальним вироком суду.