Історія формування наглядової ради державного Sense Bank отримала новий скандальний поворот. Під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань економічної безпеки директор рекрутингової компанії Executive Search Ukraine Вієстурс Лієгіс заявив, що кандидатуру Миколи Гладишенка спочатку не включили до шортлиста через низькі результати оцінювання, але після дзвінка тодішньої заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої його профіль переглянули ще раз. Невдовзі Гладишенко отримав співбесіду, став членом наглядової ради банку, а згодом очолив її.
За словами Лієгіса, конкурс на посади незалежних членів наглядової ради Sense Bank був масштабним: рекрутингова компанія отримала 111 заявок. Усіх кандидатів оцінювали за методологією, погодженою конкурсною комісією.
Саме за результатами цієї оцінки Гладишенко не потрапив до початкового списку претендентів.
Директор Executive Search Ukraine на засіданні ТСК прямо заявив, що Гладишенко набрав менше балів, ніж інші кандидати, серед яких були люди з більшим досвідом та компетенціями. За даними «Слідства.Інфо», він отримав фактично найнижчу оцінку серед претендентів, яких розглядали на цьому етапі.
Після цього зателефонувала Мудра
Ключовим став епізод 11 квітня 2025 року.
Лієгіс заявив, що йому особисто зателефонувала Ірина Мудра, яка тоді була членкинею номінаційного комітету та обіймала посаду заступниці керівника Офісу президента.
За його словами, Мудра попросила додатково розглянути кандидатури Миколи Гладишенка та Олександра Щура. При цьому жодного письмового чи електронного звернення щодо включення цих кандидатів до шортлиста компанія не отримувала.
Після цього конкурсна комісія попросила рекрутерів переглянути список і розглянути додаткових українських кандидатів.
Executive Search Ukraine передала комісії профілі та результати оцінювання, зокрема Гладишенка. Невдовзі його запросили на співбесіду.
Саме тут історія стає особливо цікавою: 16 квітня 2025 року рекрутингова компанія надіслала номінаційному комітету лист, у якому не рекомендувала Гладишенка для призначення в наглядову раду Sense Bank.
Попри це, його кандидатура залишилася в процесі.
У підсумку він не просто потрапив у раду — а очолив її
Гладишенко зрештою став членом наглядової ради державного банку, а згодом — її головою.
Саме цей ланцюжок і викликав найбільше запитань у членів ТСК: кандидат спочатку не проходить у шортлист через низьку оцінку, після персонального дзвінка його кандидатуру переглядають, рекрутери все одно письмово не радять його призначати, однак він не лише проходить далі, а в підсумку очолює наглядову раду.
Водночас представники рекрутингової компанії наголосили на важливій деталі: вони не ухвалювали остаточного кадрового рішення.
Executive Search Ukraine виступала консультантом і оцінювала претендентів, а рішення щодо того, кого саме допустити до подальших етапів і кого призначати, ухвалювала конкурсна комісія.
Тому сам факт дзвінка Мудрої ще не є автоматичним доказом незаконного втручання. Але він став важливим епізодом для парламентської перевірки того, як саме формувалася наглядова рада державного банку.
У серпні Гладишенка достроково прибрали з банку
Історія отримала ще більший резонанс уже у серпні 2026 року.
21–22 серпня уряд достроково припинив повноваження Миколи Гладишенка у наглядовій раді Sense Bank. Сам банк офіційно повідомив, що 22 серпня він припинив повноваження, а 24 серпня до наглядової ради призначили нового незалежного члена — Петера Новака.
Ще раніше, 6 травня, Гладишенко вже оголошував про самовідсторонення від виконання обов’язків голови наглядової ради на час з’ясування обставин негативної інформації навколо банку.
А згодом його ім’я з’явилося у контексті однієї з найгучніших антикорупційних справ року.
Sense Bank опинився у центрі «Форест Гампа»
19–20 серпня НАБУ та САП оголосили про операцію «Форест Гамп».
За версією слідства, злочинна організація за участі чинного і колишнього народних депутатів, високопосадовців Офісу президента та інших осіб займалася рейдерськими захопленнями, махінаціями з майном та легалізацією злочинних активів.
Один із центральних епізодів — 150 млн грн готівки, які, за даними НАБУ, через рахунки підставних компаній ввели в легальний обіг для внесення застави за одного з фігурантів іншої справи — «Мідас».
НАБУ повідомило, що серед підозрюваних у цій справі є, зокрема, голова наглядової ради Sense Bank, голова правління банку та керівник підрозділу фінансового моніторингу. В офіційній публікації Бюро не всі ці особи були названі поіменно, тому важливо відділяти підтверджені посади від журналістської ідентифікації конкретних фігурантів.
Про цю історію детально писала «Ненька інфо»: 150 млн, «пральня» і обхід фінмоніторингу: НАБУ розкрило нові деталі гучної справи «Форест Гамп»
У матеріалі йшлося про версію НАБУ щодо використання інфраструктури державного Sense Bank у схемі легалізації коштів, а також про слідчі дії щодо тодішньої заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої.
Мудра теж опинилася у справі
Після початку операції «Форест Гамп» Ірина Мудра залишила посаду в Офісі президента.
«Ненька інфо» повідомляла, що у неї відбулися обшуки, після яких їй повідомили про підозру та вручили клопотання про обрання запобіжного заходу. Сама Мудра наголошувала, що її не затримували і що вона захищатиме свою позицію в суді.
Пізніше «Ненька інфо» писала і про внесення частини застави за Мудру після рішення ВАКС. За Мудру вже почали вносити 20-мільйонну заставу: адвокат приховав імена заставодавців
Сам факт підозри не означає доведення вини. НАБУ окремо наголошує, що відповідно до Конституції особа вважається невинуватою, доки її вину не встановлено обвинувальним вироком суду.
Навколо Sense Bank уже спливали й інші дивні кадрові історії
Це не перший епізод, який ставить питання про неформальний вплив на державний Sense Bank.
10 вересня на засіданні ТСК колишній голова наглядової ради банку Шевкі Аджунер заявив, що саме голова НБУ Андрій Пишний нібито познайомив його з бізнесменом Василем Веселим у момент, коли банк шукав людину для поліпшення комунікації з державою та іншими стейкхолдерами.
Про це також писала «Ненька інфо»: «Після Веселого проблем із НБУ стало менше»: на ТСК пролунала гучна заява про Sense Bank
При цьому сам факт знайомства або рекомендації людини не доводить втручання в кадрові рішення. Але на тлі «Форест Гампа» депутати на ТСК дедалі детальніше перевіряють, хто саме впливав на призначення у державному банку та якими каналами ці рішення просувалися.
Чому історія з Гладишенком особливо показова
У цій історії є дуже чіткий набір фактів, які можна поставити поруч.
Спочатку рекрутингова компанія оцінила 111 кандидатів. Гладишенко не потрапив до первинного шортлиста через низький результат. Після цього Ірина Мудра, за словами директора рекрутингової компанії, особисто попросила розглянути його кандидатуру ще раз.
Рекрутери виконали прохання, але через кілька днів письмово повідомили номінаційному комітету, що не рекомендують його до наглядової ради. Попри це, Гладишенко пройшов співбесіду, став членом ради, а потім її головою.
Саме тому зараз питання вже не лише в тому, наскільки сильним був конкретний кандидат. Головне питання — наскільки прозорим був сам конкурс і чи могли окремі члени номінаційного комітету фактично змінювати його результати через неформальні звернення.
Поки що це питання перебуває у площині парламентського розслідування та кримінальних проваджень. Але після «Форест Гампа», кадрових змін у Sense Bank та нових свідчень на ТСК історія одного телефонного дзвінка вже виглядає не дрібною кадровою деталлю, а важливим епізодом значно більшої історії навколо державного банку.