Президент України Володимир Зеленський заявив про готовність балотуватися на другий президентський термін, якщо вибори відбудуться до завершення війни з Росією. Глава держави пояснив таке рішення відповідальністю за країну та необхідністю продовжувати її захист. Водночас проведення виборів в умовах чинного воєнного стану заборонене українським законодавством, тому для реалізації такого сценарію необхідні відповідні правові рішення та безпекові умови.
Про це Володимир Зеленський розповів в інтерв’ю американському телеканалу NBC News для програми Meet the Press, повідомляє РБК-Україна 18 жовтня.
Під час розмови американська журналістка поцікавилася, чи братиме український президент участь у наступних виборах, якщо вони відбудуться до завершення повномасштабної війни.
Зеленський відповів ствердно, наголосивши, що вважає своїм обов’язком захищати державу протягом усього періоду російської агресії.
«Якщо це відбудеться під час війни, звісно, це моя відповідальність. Тому що я повинен захищати свою країну від самого початку і до кінця цієї війни», — заявив президент.
Таким чином, глава держави підтвердив готовність знову претендувати на посаду президента за умови проведення голосування під час війни.
Водночас він не оголошував про початок передвиборчої кампанії та не називав можливої дати виборів.
Зеленський назвав умову для проведення виборів
Раніше український президент неодноразово заявляв, що готовий до організації виборчого процесу, якщо Росія погодиться на достатньо тривале припинення вогню.
Однією з озвучених умов було встановлення повного перемир’я щонайменше на 60 днів.
За словами Зеленського, цей час необхідний для створення умов, за яких громадяни зможуть безпечно взяти участь у голосуванні.
Президент звертався до російського керівництва із пропозицією припинити бойові дії на два місяці.
«Передайте Путіну: дайте нам два місяці повного припинення вогню, і ми проведемо вибори», — заявляв глава держави.
Він також наголошував, що українська влада повинна прийняти будь-який результат вільного волевиявлення громадян.
Однак навіть тривале перемир’я саме по собі не означало б автоматичного призначення виборів. Для їх проведення необхідно врегулювати законодавчі, організаційні та безпекові питання.
У Кремлі відкинули пропозицію про 60 днів перемир’я
Російська сторона негативно відреагувала на пропозицію українського президента.
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва не підтримує запропонований формат припинення вогню.
За його словами, Росія розглядає вимогу про 60 днів тиші як можливість для України перегрупувати війська та відновити військові ресурси.
Це твердження є позицією російської влади, а не встановленим фактом щодо намірів Києва.
Українська сторона, навпаки, пояснює необхідність припинення вогню питаннями безпеки громадян, організації виборів та забезпечення їхньої легітимності.
Поки що домовленостей, які гарантували б необхідні для голосування умови, немає.
Чому президентські вибори не проводяться під час воєнного стану
Головною юридичною перешкодою залишається чинний режим воєнного стану.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у цей період забороняється проведення виборів президента, народних депутатів та органів місцевого самоврядування.
Це означає, що чинне законодавство не дозволяє Центральній виборчій комісії розпочати звичайний президентський виборчий процес, поки діє відповідна заборона.
У Центральній виборчій комісії раніше пояснювали, що законодавчі обмеження пов’язані з необхідністю захистити виборчі права громадян і забезпечити безпечне проведення голосування.
Крім того, стаття 108 Конституції України передбачає, що президент виконує свої повноваження до вступу на посаду новообраного глави держави.
Тому відсутність виборів під час воєнного стану не означає автоматичного припинення президентських повноважень.
Які проблеми доведеться вирішувати перед голосуванням
Навіть у разі тривалого припинення вогню організація виборів залишатиметься складним завданням.
Одна з головних проблем — забезпечення можливості голосування для військовослужбовців, зокрема тих, хто перебуває безпосередньо в районах бойових дій.
Не менш важливим залишається питання участі мільйонів громадян України, які вимушено виїхали за кордон.
Окремі труднощі виникають через тимчасову окупацію українських територій, руйнування виборчої інфраструктури та переміщення значної кількості населення.
Також держава повинна гарантувати кандидатам можливість вести передвиборчу кампанію, а виборцям — отримувати інформацію та вільно висловлювати політичну позицію.
У Центральній виборчій комісії раніше наголошували, що без відповідних законодавчих змін питання виборів під час війни навіть не може перейти до практичної організації.
Про це, зокрема, говорив заступник голови ЦВК Сергій Дубовик в інтерв’ю, оприлюдненому на офіційному сайті Комісії.
Чи означає заява Зеленського остаточне рішення йти на другий термін
Нинішня заява стосується конкретного сценарію — проведення президентських виборів до завершення війни.
Вона не обов’язково визначає рішення Зеленського щодо участі у виборах, які можуть відбутися вже після встановлення миру.
Раніше президент допускав можливість не балотуватися на наступний термін, якщо вдасться завершити війну.
Тому ці висловлювання не обов’язково суперечать одне одному: йдеться про різні обставини, у яких може ухвалюватися політичне рішення.
Наразі невідомо, коли саме відбудуться наступні президентські вибори, які правила застосовуватимуться до їхньої організації та чи з’являться необхідні безпекові гарантії.
Отже, Володимир Зеленський заявив про готовність знову балотуватися, якщо Україна проводитиме президентські вибори ще під час війни. Однак жодної офіційної дати голосування не оголошено, а чинний воєнний стан поки що унеможливлює його проведення за діючими правилами.
Остаточне рішення щодо організації виборчого процесу залежатиме від безпекової ситуації, законодавчого врегулювання та можливості забезпечити рівне й вільне голосування для українських громадян.