Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп планує підписати масштабний санкційний закон проти Росії та Ірану, який кардинально посилює інструменти економічного тиску Вашингтона на світовій арені. Ключовою новацією документа є надання главі Білого дому прямих повноважень запроваджувати мита розміром до 100% проти третіх держав, які продовжують закуповувати російські енергоносії. Законодавча ініціатива вже повністю пройшла складну процедуру схвалення в обох палатах Конгресу США та передана на стіл главі держави для остаточного набрання чинності.
Двопартійна підтримка та фінальний крок у Білому домі
Шлях ініційованого сенатором Ліндсі Гремом законопроєкту крізь американський парламент продемонстрував рідкісну солідарність обох провідних політичних партій. Ще у серпні документ отримав переконливу підтримку у Сенаті, де за нього віддали свої голоси 86 законодавців за 11 голосів проти. Шістнадцятого вересня законопроєкт успішно пройшов голосування у Палаті представників, отримавши 262 голоси за необхідного мінімуму за 159 голосів проти. В адміністрації глави Білого дому підтвердили твердий намір підписати документ, щойно його передадуть із Капітолія.
«За повідомленнями численних джерел, Дональд Трамп планує підписати ініційований Ліндсі Гремом закон про санкції проти Росії та Ірану вже завтра», – зазначив журналіст Остап Яриш.
Під прицілом Індія, Китай та «тіньовий флот» Кремля
Ухвалений документ суттєво розширює рамки американського санкційного режиму та створює серйозні ризики для ключових економічних партнерів Москви. Можливість застосування стовідсоткових мит передусім ставить під безпосередній удар великих покупців російського викопного палива, серед яких найбільшими імпортерами нафти та природного газу залишаються Китай та Індія. Якщо Вашингтон пустить у дію цей тарифний механізм, торгівля російською сировиною для азійських гігантів стане економічно невигідною, що загрожує обвалити залишки бюджетних доходів агресора.
Окрім жорсткого тарифного тиску на покупців сировини, закон передбачає введення прямої блокади проти російських банків та інших фінансових установ, які забезпечують міжнародні розрахунки. Під заборону потрапляють операції підприємств енергетичного та оборонного секторів держави-агресора, а також великі інфраструктурні енергетичні проєкти. Окрему увагу в законодавстві приділено ліквідації лазівок для обходу існуючих бар’єрів: документ запроваджує прямі санкції проти суден так званого тіньового флоту, за допомогою якого Москва намагається нелегально експортувати нафту в обхід встановлених цінових обмежень. Водночас закон синхронно розширює коло обмежувальних заходів і проти Ірану, посилюючи міжнародну ізоляцію його військово-політичного керівництва.
Істерика у Кремлі через наближення санкційного колапсу
Очікування підписання закону викликало миттєву та різку реакцію в офіційній Москві. Прессекретар російського диктатора Дмитро Пєсков публічно розкритикував наміри американської влади, спробувавши використати нові обмеження як елемент шантажу. За твердженням речника Кремля, набуття чинності пакетом санкцій Ліндсі Грема створить серйозні перешкоди для дипломатичного діалогу та нібито суттєво ускладнить будь-які мирні переговори щодо завершення війни проти України.